Уряд Корецького відклав великі будівельні проєкти, але є «критично важливі» винятки
У рамках режиму економії бюджету уряд призупинив та переніс на наступні періоди фінансування низки видатків, які не є пріоритетними для держави. Але лишилось кілька дискусійних проєктів, на які кошти досі виділяються.
Наприкінці вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив, що уряд відкладає видатки, які не є першочерговими. До них він прямо відніс «нові будівництва, реконструкції та капітальні ремонти, які не є критично важливими».
Однак паралельно зі скороченням видатків на низку бюджетних програм і затримкою з виплатами коштів органам місцевого самоврядування ресурси продовжують виділятися на такі неочевидні «пріоритети», як будівництво майже 30-кілометрової чотирисмугової ділянки нової траси Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка, а також розширення північного обходу Житомира до чотирьох смуг.
Обидві дороги є цілком функціональними і за нинішніх умов. Проте сукупно в умовах повномасштабної війни на них витратять близько 12 млрд грн платників податків.
Приховані пріоритети
Від самого початку своєї діяльності на посаді голови уряду премʼєр-міністр Сергій Корецький оголосив курс на максимальну економію ресурсів і, за можливості, перенесення непріоритетних видатків на пізніші строки. Ще у вересні Мінфін переніс на грудень 39 млрд грн капітальних видатків з вересня-листопада.
Передусім ідеться про будівництво і реконструкцію – зокрема, лікарень, укриттів в лікарнях і школах, соціального житла. Як пояснювала голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, перенесення на грудень означало, що цього року ці видатки фактично не профінансують.
Рішення очевидно вимушене, проте не нове. Ще в лютому тодішній голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин в інтерв’ю ЗМІ казав, що з 12,6 млрд грн, передбачених на дороги, 7-8 млрд Мінфін розписав на грудень. Як писав Forbes, на кінець травня держава виділила менше 6% із 52 млрд грн, які президент доручив спрямувати на відновлення доріг. Борг держави перед дорожніми підрядниками за 2026 рік Сухомлин оцінював приблизно у 12 млрд грн.
28 вересня уряд закріпив логіку економії рішенням – постановою «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році…», яка, втім, не була опублікована. Відтак, про її зміст відомо лише з прес-релізів уряду. Згідно з цими даними, першочергово мали фінансуватися оборона, пенсії, соціальні виплати і зарплати працівників бюджетної сфери.
«Наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки. Варто нарешті припинити витрачати кошти на не пріоритетні речі», — заявив Корецький.
І хоча згодом, по мірі надходження міжнародної допомоги, уряд почав згортати режим «жорсткої економії», курс на фінансування лише найважливіших напрямків лишився.
Одночасно з цим є кілька проєктів, що викликають питання щодо їхньої пріоритетності.
Дорога серед поля
Паралельно із заявами про економію, уряд Корецького продовжує виділяти кошти на проєкти, що мають сумнівну економічну доцільність в ситуації війни та необхідності жорстко контролювати витрату ресурсів. Йдеться про 30-кілометрову ділянку на автодорозі Н-31, а також обхід Житомира по трасі Київ-Чоп, який планують розширити з нинішніх двох до чотирьох смуг.
Дорогу Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка (Дніпропетровська і Полтавська області) почали будувати в 2017 році кількома частинами. Проєкт передбачав нову чотирисмугову дорогу замість наявної на той момент двосмугової.
У 2017-2021 роках у Дніпропетровській області збудовано 28,6 км полотна. Ділянку від Дніпра до каналу Дніпро – Донбас було відкрито у 2022 році. Обхід Петриківки, Лобойківки, Красного та Кобеляк запустили у грудні 2020 року. У Полтавській області з 80 км бетонки, станом на 2021 рік, було готово близько 20 км, а обіцянку завершити полтавську частину до кінця 2021 року не виконали. За даними Служби відновлення у Полтавській області, нині готово 78 км бетонної дороги, незавершеною залишається ділянка км 168+110 – км 172+140.
Після початку повномасштабного вторгнення будівництво зупинили, а навесні 2026 року – відновили: залишилось добудувати близько 20% протяжності. Але незавершена 30-км гілка – це фактично дорога «в полі». За пʼять років великої війни всі призвичаїлись користуватися первинним маршрутом і потреби у зведенні нової траси де-факто немає.
Втім, попри це, у травні на Полтавщині відновили роботи на трьох ділянках (обхід Решетилівки біля Хоружів, шляхопровід у Бутенках, Бережнівка), а в червні було повідомлено про відновлення робіт на 30-кілометровій ділянці від каналу Дніпро – Донбас до межі з Полтавською областю. Частину нових робіт фінансує ЄС через Ukraine Facility, куди проєкти також подають урядовці.
Добудовою займатиметься компанія «Автомагістраль-Південь» — вона ж отримає кошти на обслуговування уже зведеної частини траси. Разом з іншими дорогами регіону компанія отримала 4,33 млрд грн прямих підрядів на підставі рішення Ради оборони Дніпропетровської області, яке пояснювалося потребою «безперебійного і безпечного проїзду логістичного забезпечення… та евакуації населення».
У липні 2026-го голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин говорив про виконання «близько 20%» робіт. Планувалося відкрити рух першою завершеною ділянкою до кінця року.
За даними Prozorro, на 2026 рік на проєкт передбачено понад 7 млрд грн бюджетного фінансування (частину мають виділити в 2026-му, частину – в 2027-му). Вартість проєкту викликала питання ще до війни. У 2021 році ексміністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв про приблизно трикратне зростання вартості кілометра цієї ділянки, порівняно з попередніми відрізками траси: він співставляв близько 30 км вартістю понад 10 млрд грн із попередніми 80 км, на які, за його словами, було витрачено приблизно 12 млрд грн.
Паралельно держава платить і за ремонт старої дороги. 3 квітня 2026 року Служба відновлення у Дніпропетровській області уклала договір на поточний ремонт Н-31 на ділянці км 37+410 – км 40+800 за 50,2 млн грн. Джерело фінансування – резервний фонд державного бюджету, кошти якого розподіляє Кабмін.
2 липня Мінрозвитку на урядовому порталі звітувало про завершений ремонт поточної ділянки Н-31: відновлено понад 280 тис. кв. м покриття. У серпні той самий підрядник без конкурсу, за рішенням Ради оборони Дніпропетровської області від 14 липня, отримав ще 466 млн грн на поточний ремонт старої Н-31. Кошти за цим договором передбачені на наступний рік.
Формально уряд сам побудував механізм, що мав би відповідати на питання, які обʼєкти є критично важливими і першочерговими для фінансування. Наприклад, таким критерієм міг би стати відбір до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій (ЄПП) – переліку обʼєктів, які держава вважає пріоритетними. ЄПП-2026 налічує 195 проєктів і програм, ЄПП-2027 – 239. В жодному з них немає добудови дороги Н-31.

Водночас інші дорожні об’єкти там визначені окремими рядками: реконструкція М-30, розбудова М-15 Одеса – Рені, мостовий перехід через Дунай. Єдина позиція, під яку теоретично можна підвести Н-31 – загальна програма Агентства відновлення «Розвиток мережі автомобільних доріг загального користування державного значення» орієнтовною вартістю 271,2 млрд грн. У портфелі вона не містить переліку об’єктів.
Окружна зі шлейфом
Схожа ситуація — із північним обходом Житомира: проєктом, будівництво якого триває понад пів десятиліття.
Тут уряд фінансує розширення з двох до чотирьох смуг 20-кілометрової ділянки, яку свого часу занедбала китайська Sinohydro. Йдеться про ділянку по трасі М-06 між Глибочицею та Іванівкою.
Китайці у 2017-2020 вели будівництво на кошти кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. Формально було виконано близько 50% робіт, після чого через зриви строків та претензії до якості договір розірвали з ініціативи «Укравтодору» (попередник Держвідновлення). Зараз дорога експлуатується з обмеженням швидкості та половиною задіяних смуг руху. Утім, транзитний транспорт зазвичай в сам обласний центр не заходить.
Первинний проєкт передбачав будівництво і реконструкцію десяти мостових споруд, зокрема розвʼязку площею близько 8 га на перетині з дорогою Р-28 Виступовичі – Житомир. Після розірвання Україною контракту з Sinohydro, у арбітражі розглядається позов щодо відшкодування 10 млн євро банківських гарантій, оскільки китайська компанія вважає припинення ділових стосунків незаконним.
У 2022 році тендер на відновлення робіт було скасовано через початок вторгнення росії. Нині ж реконструкцію 22-кілометрової ділянки із демонтажем попередніх «напрацювань» китайського підрядника веде турецька компанія Onur. Вона має три договори приблизно на 2,3 млрд грн на три з пʼяти черг будівництва. З них в 2026 році буде профінансовано 1,2 млрд грн. В той же час загальна вартість добудови обходу становить близько 6,1 млрд грн. Тобто ще на 3,8 млрд грн контракти не укладено — це середньострокові четверта і пʼята черги будівництва.
Чи будуть кошти на те, щоб їх завершити – невідомо. Станом на липень підрядник на трасі М-06 освоїв лише 4% фінансування. До 25 жовтня Onur отримав 302,9 млн грн, з них 196,1 млн – аванси, 106,8 млн – за актами від 27 серпня. Це 27% річного плану. У вересні–жовтні платежів підряднику в даних Казначейства немає. Тож виникає питання, чи буде використано 1,19 млрд грн до кінця 2026 року і чи не доведеться повертати гроші до бюджету, а відтак – втратити їх повністю.
На 2027 рік на обидва об’єкти перенесено 5,5 млрд грн «за рахунок інших джерел». Чи дійсно буде можливість їх профінансувати, враховуючи, що дорожній фонд планується закласти на рівні 25% від потреби – ще одне відкрите питання без відповіді.
У цьому звʼязку варто відзначити, що ані Н-31, ані обхід Житомира не є безальтернативними трасами, без яких не може обійтись військова логістика. Це підтверджується нормальним функціонуванням перевезень протягом майже пʼяти років повномасштабного вторгнення. Дорожні роботи на трасі Дніпро-Решетилівка при цьому уже піддавались атакам ворожих дронів.
У випадку із «Автомагістраллю» негативного фльору додає і наявність кримінальних проваджень, що стосуються зловживань компанії на масштабних будівництвах. Наприклад, власник компанії має підозру у справі про розкрадання понад 240 млн грн під час спорудження водопроводу «річка Інгулець – Південне водосховище» у тій же Дніпропетровській області. Крім того, ЗМІ неодноразово детально описували і інші схеми зловживань, до яких причетна компанія.
А у випадку із обходом Житомира не слід забувати ще й про юридичний «шлейф» арбітражного позову Sinohydro, за яким, в разі програшу, Україна матиме сплатити понад 500 млн грн китайському підряднику.
Подвійні стандарти
Поки уряд був готовий витрачати мільярди на непотрібні дорожні проєкти, Казначейство продовжувало затримувати платежі місцевих бюджетів.
У Львові, станом на 28 жовтня, не було проведено 4 231 платіж на 901,7 млн грн, зокрема 554,1 млн грн із бюджету розвитку. Серед них – зарплати працівників комунальних підприємств і транспорт.
У Полтаві затримано 127 млн грн. В Асоціації міст України кажуть, що затримки зачепили всі потреби громад: пасажирські перевезення, прибирання, соціальну допомогу, підготовку до опалювального сезону. Цікаво, що у проєкті бюджету-2027 уряд пропонував вилучити 19,4 млрд грн реверсної дотації у 218 громад, з яких 152 – сільські або селищні. Однак Верховна Рада 284 голосами підтримала збереження цих коштів у громадах.
Відмова від проєктів добудови Н-31 і обходу Житомира дала б змогу уряду вивільнити неабиякі кошти, що могли б піти або на соціальні виплати, або інші пріоритетні галузі. Наприклад, на закупівлю дронів чи будівництво захисних фортифікаційних споруд довкола обʼєктів енергетики. Проте наразі більшим пріоритетом уряду видається задоволення потреб окремих дорожніх будівельників.