які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого
1 минута чтение

які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого


Через безпорадність на фронті Кремль посилює терор цивільного тилу – у тому числі й ударами по системах водопостачання й водовідведення. Чи можлива зима для містян без води, як виправдовується влада та як підготувати житло – з’ясував УНІАН.

Водопостачання та водовідведення є критично важливими для виживання міст. У разі найгіршого сценарію, технічну воду ще можна якось доставити до жителів, але просто вирити «нужник» у дворі, як радять деякі місцеві депутати, не вихід. Адже приватний будинок та багатоквартирна висотка потребують вигрібних ям дещо різних масштабів.

Щоб з’ясувати, який зараз стан справ у Києві та інших містах, де останніми днями повідомлялося про значні труднощі з водопостачанням та водовідведенням, УНІАН розіслав низку запитів до комунальних підприємств.

На жаль, багато КП – як-от «Київводоканал», Конотопський водоканал та «Міськводоканал» у Сумах – не змогли знайти час на відповідь по запитах або спромоглися лише на формальну відповідь з посиланням на указ президента та рішення РНБО щодо «обмеження поширення інформації про функціонування таких об’єктів», що фактично теж є відмовою (просто більш чемною).

Відносно розгорнуті відповіді надали лише у «Дніпроводоканалі» та запорізькому «Водоканалі». Обидва КП повідомляють, що вже мають резервні генератори. У «Дніпроводоканалі» уточнюють, що вже встановили дизель-генераторні установки та замовили їх ще для «автономного живлення об’єктів підприємства». Тим не менш, це не гарантує відсутність відключень води.

Експерти, з якими поспілкувався УНІАН, більш докладно розібрали ситуацію.

Базовий сценарій – подача води за графіком

Фахівці пояснюють, що наразі мова не так про удари РФ по, власне, інфраструктурі водопостачання або водовідведення, як про вторинні наслідки ударів по енергетиці. Саме питання наявності резервних генераторів розділяє міста на тих, хто підготувався і зможе пройти зиму легше, та тих, хто не встиг або не зміг резервне живлення налагодити й тому перебуває у зоні ризику.

Про цю проблему каже, зокрема, Дмитро Новицький, президент Асоціації «Укрводоканалекологія».

«Приблизно на 80% — це проблема енергетики. Водоканал – один із найбільших споживачів електроенергії в місті. Коли падає енергосистема — зупиняються насоси, навіть якщо самі станції цілі. Саме це сталося в Києві 3 листопада: ворог ударив не по водоканалу, а по енергосистемі», — пояснює він у коментарі УНІАН.

Експерт зауважує, що розділяє всі українські міста на три умовні групи з точки зору ризику залишитися без води взимку. Перша група – там, де найважча ситуація.

«Це міста, які втратили саме джерело води. Миколаїв з 2022 року отримує технічну воду з крана, бо зруйновано водогін з Дніпра. Нікопольщина, Марганець і частково Кривий Ріг залежали від Каховського водосховища, тож після підриву греблі їм довелося будувати альтернативні водозабори, — пояснює експерт. – Сюди ж належать прифронтові громади Донеччини, Херсон, Харківщина і Сумщина. Там воду подають за графіком, мережі пошкоджені обстрілами, бракує ремонтного персоналу. Мова йде про сотні тисяч людей».

До другої групи він відносить великі міста, де вода є, але її постачання залежить від електрики. Це Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Кривий Ріг.

«Тут системи працюють, але після кожної масованої атаки на енергетику падає тиск або вода зникає на години чи добу. 3 листопада Київ пережив найсерйозніше відключення води за всю війну. 6 листопада в Дніпрі пошкодили лінію живлення водоводу. У Кривому Розі бувають періоди, коли світло дають лише кілька годин на добу. Ця група охоплює понад десять мільйонів людей», — окреслює він кількість споживачів, які перебувають у цій зоні ризику.

Зима без води: які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого

Третя ж група – це міста з лише одним джерелом води.

«Найвідоміший приклад – Одеса, яка значною мірою залежить від одного водозабору на Дністрі. Якщо таке джерело буде пошкоджене, відновлення може тривати не дні, а тижні», — додає пан Новицький.

Найсумніше в цьому – експерт сумнівається, що ці проблеми можливо розв’язати найближчим часом. Він вказує ще на три чинники, від яких залежать темпи відновлення.

«Повністю – ні, поки тривають атаки. Але можна суттєво скоротити час, коли люди сидять без води. Для цього потрібні три речі: резервне живлення критичних вузлів; альтернативні джерела (свердловини, бювети, мобільні водозабори); запас обладнання і люди, які швидко ремонтують, — наголошує президент «»Укрводоканалекології». – Альтернативний водозабір будується 9–12 місяців, тому це завдання на наступний рік, а не на цю зиму».

Що стосується цієї зими, враховуючи інтенсивність атак, реалістичною метою Новицький вважає «подавати воду за графіком і не допустити повної зупинки».

Прифронтові та тилові міста конкурують за світло

Енергетичне питання у контексті водопостачання та водовідведення для УНІАН прокоментував Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. Зокрема він розповів про ситуацію у Києві.

«У нас є дефіцит резервних потужностей в насосах водоканалу. І це більшість киян уже відчули на собі. Коли припиняються поставки з загальної енергетичної мережі до Києва, через удари по підстанціях навколо Києва, тоді відразу мала б вмикатися резервна генерація. Але вона не вмикається. Тому що її немає. Чому так? Мабуть тому, що дуже пізно київська адміністрація почала піклуватися про цю проблему, хоча вже п’ятий рік війни», — каже енергетичний експерт.

Зима без води: які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого

Причому схожа ситуація не лише у Києві, а у багатьох великих містах – ті, що у зоні ризику, «і не перелічиш». Ще більші загрози — для прифронтових міст. Хоча Київ, «як пріоритетну ціль», можна вже прирівняти до прифронтового міста, каже Омельченко.

«Київ постійно обстрілюється, і це пріоритетна ціль для ворога. 80% всіх балістичних ракет та реактивних дронів летить в Київський регіон. Тому в Києві, я думаю, що на сьогодні найскладніша задача. Зокрема і через масштаби міста, і через постійні обстріли. Серед прифронтових – у Херсоні найбільші проблеми. Складна ситуація у Конотопі серед прикордонних міст. Там та ж проблема, що і у Києві – зруйновані ключові підстанції, системи передачі і розподілу електроенергії. І, відповідно, резервного живлення, я так розумію, теж не було», — порівнює фахівець Київ та інші міста.

Дещо виділяється на загальному тлі Харків, який теж стоїть на кордоні. Але там раніше почали готуватися.

«Там дійсно краща ситуація, як бачимо. По-перше, вони раніше почали працювати над цією проблемою – ще в 2022 році. Пам’ятаєте, київські ТЕЦ реально зруйнували тільки в цьому році взимку? А руйнація харківських ТЕЦ відбулася головним чином ще у 2022 році. І, відповідно, там почали швидше думати над рішеннями. Я взагалі вважав, що це буде величезна проблема для Харкова, але вони змогли десь за пів року вирішити проблему і з теплозабезпеченням, і з водоканалами», — продовжує пан Омельченко.

Ще один фактор, чому Харкову вдалося те, чого не вийшло у Києві – те, що столиця Слобожанщини входить у перелік «пріоритетних міст» для резервного живлення, який формує Кабмін. Тобто якщо є у мережі напруга, то її у першу чергу направляють до пріоритетних міст, а не до Києва та тилових регіонів.

«Всі прифронтові міста знаходяться в пріоритеті енергозаживлення. Київ, Дніпро, Одеса туди не входять. Тому що вони не є прифронтовими», — уточнює енергетичний експерт.

Відповідно до рішення уряду ще від 2024 року, «відключатись від світла не будуть населені пункти, а також об’єкти в 20-кілометровій зоні від кордону з росією, Білоруссю та в 20-ти кілометрах прифронтової зони». Фактично, тилові та прифронтові міста конкурують за електропостачання. А перевага — у тих, хто почав замовляти власне обладнання раніше і може менше залежати від загальної системи. Час виконання таких контрактів — від кількох місяців до року.

Зима без води: які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого

Пошуки винних замість пошуку рішень

Оскільки ключова проблема зараз — це саме заживлення насосів від резервних генераторів, то постає питання чому місцева влада у Києві та деяких інших містах не підготувалася заздалегідь.

Певною ілюстрацією того, як проходила підготовка у столичному регіоні до осінньо-зимового сезону, є пост нардепа Олексія Кучеренка за підсумками засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, яка розслідувала відсутність заздалегідь замовлених укриттів над енергооб’єктами Київщини.

«З 26 обʼєктів укриттів для енергоустановок недобудовано жодного. У «звітності» фігурує середня готовність близько 55%. Методика оцінки «готовності» невідома. Наданих актів виконаних робіт — лише на 15% їх сукупної вартості. Сукупна вартість робіт — близько 1,8 млрд грн (стартова). Аванси — близько 0,75 млрд грн. Графік робіт передбачав здачу всіх обʼєктів до 1 жовтня 2026 року. Графіки вже тричі змінювалися, жодного не витримано. Зараз підрядник каже про додаткове фінансування 400 млн грн. Для частини проєктів вердикт Генштабу — «проєкти не враховують ймовірного ураження БПЛА»», — пише у фейсбуці народний депутат.

Поки що ключове рішення, яке розглядається на ТСК у контексті укриттів – зміна підрядника, що, однак, починає процес майже заново, а отже вирішення проблеми знов буде відкладено.

У самому Києві рівень підготовки теж залишає бажати кращого, про що неодноразово заявляли президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Сергій Корецький, зазначаючи, що столиця майже провалила виконання «планів стійкості».

Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА, запевняє УНІАН, що головна проблема Києва — у розмірах: це велике місто, де системи життєзабезпечення є централізованими, відповідно до принципів будівництва ще з радянських часів. Проте робота з встановлення резервного живлення все ж проводиться.

«104 генератори – це 16 МВт збудованих електростанцій спеціально під водопостачання – дозволили нам у достатньо стислі терміни вчора (15 листопада) відновити воду в будинках киян, — відповідає посадовець. – Справа в тому, що потужність більшої частини системи водопостачання і водовідведення міста Києва є такою, яку, грубо кажучи, генератори не тягнуть».

Зима без води: які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого

В якості прикладу успіху КМДА пан Пантелеєв наводить Оболонь, де проживає понад 300 тисяч людей – там є можливість за рахунок генераторів до 1 МВт забезпечувати резервне живлення для водопостачання.

«Там немає по суті проблем. Тобто сам перехід на резервне живлення зайняв якийсь час: годину не було води – і Оболонський район постійно з водою. Але в інших випадках сама потужність об’єктів передбачає повноцінне будівництво електростанцій, створення окремої інфраструктури, щоб живити об’єкти водопостачання та водовідведення. Таку роботу ми проводимо. Як я і сказав, перший етап – це 16 МВт, вони вже збудовані. Ця робота продовжується, і наприкінці року ми проєкт цей плануємо завершити», — каже заступник голови КМДА.

Щоправда додає, що такі роботи передбачають «достатньо серйозне» проєктування, розрахунок обладнання, потім замовлення цього обладнання «з різних частин світу», виробництво, прокладання мереж, монтаж і пусконалагоджувальні роботи. Тобто на швидке покращення за межами Оболоні чекати, схоже, не варто.

«Це не можна зробити за місяць чи за два місяці. Це об’єктивна реальність. І рішення про будівництво були прийняті своєчасно. Це був березень-квітень місяць, і вже тоді розпочалося проєктування і створення таких об’єктів», — запевняє Пантелеєв.

Робота триває, як і тривають проблеми з водою після кожного обстрілу. Тому у ситуацію вже втрутився уряд: обіцяє надати 10 резервних генераторів для Києва та ще 21 для інших регіонів. Про це каже прем’єр-міністр Корецький у своєму телеграм-каналі. Щоправда, він не уточнює строки їх введення у роботу, а відповідальність за виконання робіт одразу ж перекладає на місцеву владу.

Зима без води: які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого

«Уряд передасть Києву 10 додаткових генераторів для забезпечення роботи водоканалу. Ще 21 генератор надійде до 12 громад в регіонах, — пише очільник уряду. – Генератори передаємо коштом резервного фонду в межах програми забезпечення громад мобільною генерацією. Закликаю місцеві органи влади забезпечити якнайшвидше встановлення та підключення обладнання».

У КМДА на запит УНІАН уточнюють, що якщо ці генератори будуть саме передаватись, а не будуватися на місці, то мова, ймовірно, про устаткування малої потужності. Але загалом там поки не знають, про які саме генератори мова. Тобто координації між гілками влади знов немає, а «крайнім» може знов залишитися споживач.

Володимир Омельченко зауважує, що отримання 10 установок може полегшити ситуацію у Києві. Хоча експерт сумнівається, що зробити це вдасться до кінця зимового сезону.

«Ці установки – це ж не просто генератори якісь: це міні-електростанції великої потужності. Бо насоси потребують потужності з великим піковим навантаженням. Водоканалу потрібні не кіловати, а мегавати енергії. Але у тому й і проблема – що почали думати й розглядати, закладати гроші бюджетні лише зараз, коли запізно», — розводить руками експерт.

Він додає про замовлення устаткування від місцевої влади.

«За інформацією, яка існує у системі Prozorro, основне обладнання для резервної генерації, замовлене Київською адміністрацією, має надійти тільки у квітні наступного року. Почали пізно шукати гроші… Хтось каже що влітку, хтось – що лише у вересні їх знайшли. На жаль, до цієї зими Київ буде готовий лише навесні 2027-го», — скаржиться пан Омельченко.

Так довго чекали, бо устаткування у виробників «не лежить просто на складі», а його ще треба виробити, а потім знайти проєктантів та встановити, на що «може знадобитися ще рік». Тобто реально можна встигнути не до цієї, а «лише до наступної зими».

І, на жаль, як стверджує Володимир Омельченко, швидкі рішення для Києва відсутні.

Зима без води: які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого

«Єдине швидке рішення, яке може бути — щоб в пріоритеті надавалася електрична енергія саме для насосів водоканалів. Тобто, коли йдуть обмеження мережі у Києві, то більше обмежують інших споживачів, а в пріоритеті надають електричну енергію для цих насосів. Іншого немає», — каже він.

Варто зазначити, що мова про повну відсутність водопостачання взимку поки не йде – лише про «паузи», максимальну тривалість яких, втім, фахівці не змогли окреслити для УНІАН, бо на це впливає «низка чинників». Це можуть бути як дні, так і тижні. А тому містянам варто підготуватися до довгих затримок з водопостачанням як на рівні власної квартири, так і будинку чи житлового комплексу загалом.

Локальні рішення

Зараз популярне встановлення генераторів для житлових комплексів та багатоповерхівок, щоб живити, зокрема, і власні насоси для водопостачання. Володимир Омельченко не вважає такі рішення панацеєю, але не відкидає їх користі.

«Якщо певний тиск води у системі є, тоді резервною будинковою генерацією можна його посилити. Але якщо вода не підкачується до будинку, то це не допоможе. Це більше потрібно для забезпечення електричною енергією інших домових систем, в тому числі теплозабезпечення», — описує пан Омельченко ефективність локальних рішень.

У Асоціації управителів житла (АУЖ), тим часом, радять все ж попіклуватись про прибудинкове резервне живлення, навіть попри цей недолік.

«Встановлення потужних інверторів або генераторів для забезпечення роботи будинкових насосних груп під час відключень світла можливе з частковою компенсацією коштів. У Києві, наприклад, діє програма, яка передбачає часткове відшкодування вартості незалежних джерел електроенергії та сонячної електростанції, які придбані ОСББ, ЖБК, управителями для багатоквартирних житлових будинків Києва. Розмір відшкодування може становити від 100 до 600 тис. грн. Також діє загальнодержавна Програма «СвітлоДім»», — кажуть у Асоціації управителів житла.

Зима без води: які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого

Дія програми «СвітлоДім» поширюється на Київ та низку областей: Київську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську, Сумську.

Крім того в АУЖ наводять побутові поради. За словами фахівців, містянам, передусім, потрібно забезпечити у себе в оселі стратегічний запас води (питної та технічної). У асоціації вказують на такі норми та обсяги споживання води для сім’ї з 3 осіб:

Питна вода — з розрахунку мінімум 3 літри на людину на добу для пиття та приготування їжі. Для сім’ї з трьох осіб загальний триденний запас питної води та води на готування має становити від 35–40 літрів (бажано формувати запас на 5 днів – близько 60 літрів).

Технічна вода — для побутових потреб, миття та дозованого змивання в санвузлах (щоб запобігти заторам у каналізації). Для сім’ї з трьох осіб бажано мати щонайменше 30–50 літрів технічної води.

Фахівці АУЖ акцентують також, що формувати та утримувати мінімальний запас води необхідно не тоді, коли вже виникли аварії чи попередження, а вже зараз. Причому з врахуванням правил зберігання.

«Рекомендується чітко маркувати обидві категорії води або використовувати для питної води виключно бутлі, а для технічної – каністри», — радять у асоціації.

Також вони рекомендують зробити запас вологих (зокрема антисептичних) серветок, антисептиків, сухих шампунів та придбати сухий одноразовий душ.

Зима без води: які головні ризики для містян та як підготувати квартиру до найгіршого

Окрема тема – каналізація, де в разі недостатньої кількості води для змивання є великі ризики заторів, які ще більше ускладнять аварійну ситуацію. Загалом відсутність води протягом довгого часу робить внутрішньобудинкову каналізацію вкрай вразливою.

В Асоціації управителів житла надають такі головні правила користування каналізацією при відсутності води:

  • Використовувати технічну воду для змиву дозовано (по 3–5 літрів). Водночас слід враховувати погодні умови: якщо в будинку немає опалення, а на вулиці температура опускається нижче -5°C, надмірна економія та використання каналізації в мінімальному режимі можуть призвести до її замерзання. За таких умов система має функціонувати щонайменше на 50% від свого звичайного режиму.
  • Викидати туалетний папір в унітаз суворо заборонено, а тим паче — памперси, засоби гігієни, вологі серветки, наповнювачі для лотків тварин тощо.

У надзвичайних ситуаціях важлива кооперація з сусідами, тому фахівці радять домовлятися із мешканцями квартир на нижніх поверхах, де вода є навіть під слабким тиском, щоб набирати її спільно за потреби.

«Заздалегідь дізнайтеся адреси найближчих бюветів, які працюють на генераторах під час знеструмлень. У разі відсутності власних запасів слідкуйте за офіційними ресурсами місцевої влади та медіа щодо організації підвозу води у ваш район», — зазначили в УАЗ.

Не менш важлива і безпека при відновленні подачі води.

«Виходячи з дому або за тривалої відсутності, обов’язково перекривайте загальні вхідні крани водопостачання (перед лічильниками), а побутові прилади (бойлери, пральні та посудомийні машини), підключені до води, тримайте вимкненими з розеток», — наголошують у асоціації управителів.

Там додають, що під час відновлення постачання води зростає ризик аварій як всередині квартир, так і на загальнобудинкових мережах, що потребує відповідальності від мешканців.

Ситуація з водою в українських містах цього сезону складна, з ризиком перейти у катастрофічну. Попри це, вона не є нерозв’язною – все, як завжди, впирається у строки та гроші, що актуально як для місцевої й центральної влади, які ніяк не можуть поділити повноваження та знайти «крайнього», так і для самих жителів багатоквартирних будинків.

Втім, якщо з цим сезоном вже все ясно, то, ось, чи буде зроблено все необхідне для підготовки на майбутні осінь і зиму – це зараз головна битва. Бо доля цих майбутніх рішень вирішується якраз зараз. І якщо необхідна робота буде зроблена, то плани Кремля підуть прахом і проблеми з водою зараз стануть лише тимчасовими незручностями, а не приводом для капітуляції, заради якої Кремль це все і робить, втрачаючи змогу досягти перемогу військовим шляхом.

Андрій Попов