Українці скуповують готівковий долар. Що буде з курсом і чи можливий «зелений» по 50

Перший тиждень листопада відзначився аномальними «стрибками» долара у обмінниках. УНІАН з’ясував, що за цим стояло та яких вершин сягне курс долара в Україні до кінця року.

Попри наявність альтернатив, саме долар США досі є тією самою «умовною одиницею» та «мірилом» усього в економіці для пересічного українця. Ажіотаж за готівковим доларом — це певний індикатор настроїв у населення та бізнесу. 

Судячи зі стрибків курсу та активних інтервенцій НБУ, цей ажіотаж вже є. 

У жовтні національна валюта в Україні почала різко слабшати. І наступного місяця негативний тренд продовжився.

Так, у понеділок 2 листопада долар зріс у обмінниках до 47,06 грн за 1 «продажний» «бакс» (себто – у продажі) на своїх піках. Це було досить неочікувано, адже у той же день у банківських касах «зелений» навпаки подешевшав на 2 копійки й його можна було купити за 46,02 грн. Різниця у купівлі також була помітною – 46,55 грн у банках та 45,28 у обмінках відповідно. 

Звісно, у різний час дня котирування та співвідношення могли відрізнятися, але тренд був різноспрямованим. 

Вже наступного дня готівковий курс опустився до більш помірних 46,55 у продажі. 

Офіційний курс долара в Україні, що встановлюється Національним банком, також бив рекорди. Найвища позначка була досягнута 4 листопада – на рівні 45,67 грн за «зелений».

«У перші дні листопада попит на валюту був підвищеним на тлі суттєвого нарощування бюджетних видатків, зокрема на сектор оборони та безпеки. Крім того, збільшився попит на іноземну валюту з боку фізичних осіб, що традиційно відбувається на початку місяця, у тому числі на тлі оновлення щомісячних лімітів на купівлю валюти», — повідомляла пресслужба НБУ.

Там додали, що пропозицію іноземної валюти обмежували великі обсяги відшкодування ПДВ наприкінці жовтня, а також нижчі продажі валюти з боку аграрних й металургійних експортерів. У Нацбанку наголосили, що проблем із наявністю готівкової іноземної валюти у фінансовій системі немає, і що регулятор запропонував банкам обміняти до 100 млн дол. і 100 млн євро безготівкової валюти на готівкову. При цьому банки подали заявки лише на 14 млн дол., а пропозиція на євро взагалі не мала попиту. 

«Ситуація на валютному ринку залишається під контролем. Динаміка офіційного курсу гривні визначається змінами в балансі між попитом та пропозицією іноземної валюти на ринку, як і передбачено режимом керованої гнучкості курсу», — запевнили українців у НБУ.

Втім, заспокоєння від посадовців населення зазвичай сприймає навпаки, а з фрази «ажіотажу немає» запам’ятовують лише слово «ажіотаж». Тому вже наприкінці тижня попит на долар збільшився і на готівковому ринку, і на міжбанку, що негативно вплинуло на курс гривні (попри всі інтервенції НБУ). Цьому сприяло й те, що у ці дні долар й на міжнародних ринках почав трохи укріплюватися, на тлі стабілізації післявиборчого хаосу на американських ринках капіталів. 

Доларові аномалії 

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вказує на аномальну поведінку готівкового ринку на початку листопада, коли надто різко зріс попит на долар – та не менш раптово цей зайвий попит зник. 

Він вказує, що загалом типовим є певне зростання попиту на валюту на початку кожного місяця. Проте не у таких масштабах, як 2 листопада. І, тим паче, попит зазвичай не є різноспрямованим на міжбанківському та готівковому ринках. 

«У понеділок дійсно різко зріс попит на готівкову валюту. Не в банківському секторі, а саме в приватних обмінниках. Це дуже-дуже цікаво, бо в нас є лише загальна статистика, без деталей. Лише НБУ зміг «погасити» цей раптовий попит скинувши на ринок 100 млн доларів. Проте банки її не викупили. У банків не було потреби у таких обсягах готівки. Бо основний попит формувався саме в обмінниках», — аналізує він. 

Експерт вказує на важливу тенденцію готівкового ринку – що він стає все меншим. А тому навіть відносно незначне зростання попиту може дуже помітно на нього вплинути. 

«Так різко ринок реагує зазвичай на тлі негативних новин. Але у фінустанов ліцензії не відбирали, нічого іншого подібного не було, що сприяло б ажіотажу саме у понеділок. Тобто причини не було, але паніка відбулася» – розводить руками пан Шевчишин. 

За його словами, єдиний інформаційний привід, з яким співпав по часу даний сплеск попиту — хакерська атака на криптобіржу Binance, де «сидить» багато українців.

«А «світитися» вони зазвичай не люблять, тому для виводу й обміну кешу йдуть не до банків, а до обмінок, де паспорт можуть не питати… Цю версію підтримує й те, що щойно криптобіржа відновила виплати інвесторам наступного дня і ситуація почала заспокоюватись, цей локальний попит на долар в Україні також миттєво зник – курс одразу впав на 50 копійок. Потім почали діяти вже зовсім інші чинники», — зазначає аналітик.

У інвестиційних компаніях, тим часом, надають власні оцінки ситуації. Зокрема, Тарас Котович, старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU, уточнює, що за раптовим піком попиту загалом на долар у країні може стояти цілком легальна й поважна українська оборонка, що «перекинулося» й на готівковий ринок у вигляді певного ажіотажу. 

«В останню декаду жовтня відбулися дуже великі видатки з бюджету, які створили нетто приплив коштів у банківську систему у розмірі 41% від всього припливу коштів за місяць. Значна частина коштів потрапила на валютний ринок, адже виробникам зброї потрібно багато імпортних компонентів, — вважає фінансовий аналітик. – НБУ вимушено послаблював гривню на міжбанківському ринку. Звісно, це посилило девальваційні настрої і перекинулося на роздрібний сегмент. Згодом, інтервенції НБУ дозволили задовольнити надмірний попит на валюту і стабілізувати ситуацію».

Дмитро Чурін, фінансовий аналітик EAVEX Capital, вказує на те, що валютний ринок в цілому в Україні знаходиться під повним контролем НБУ. Себто, зростати або падати курс без бажання Нацбанку не буде. 

«Ситуація з курсом гривні залишається під прямим контролем Нацбанку, який за рахунок інтервенцій допомагає задовільнити попит на валюту. Без інтервенцій НБУ курс вже був би набагато вищій, бо імпортери товарів потребують більше валюти, ніж надходить в Україну від експорту, — каже він. – Для повного розуміння ситуації, Україна з початку війни повністю залежить від зовнішньої фінансової допомоги і тому поки ця допомога надходить, то Нацбанк має валюту для продажу на міжбанку та таким чином підтримує курс гривні».

А що думають про все це банкіри? 

Банки зберігають спокій

Українські банки досить стримані у оцінках «аномалій» початку листопада і розділяли тези НБУ. 

Так, Ганна Золотько, член правління, директор департаменту казначейських операцій Unex Bank, зауважує, що навіть ті пікові 47 гривень за долар – це верхня межа ціни продажу долара в окремих обмінниках. 

«Середні курси купівлі та продажу на всьому готівковому ринку були на рівні 45,50 грн/дол та 46,42 грн/дол відповідно. Такі ціни з’явилися на тлі посилення попиту на валюту наприкінці жовтня. Однак високі ціни на долар не втрималися. Уже 4 листопада в обмінниках його продавали в діапазоні 46,00–46,36 грн», — пояснює вона.

Щодо можливості до маніпуляцій гравців готівкового ринку, то, з її слів, саме по собі збільшення різниці між ціною купівлі й продажу ще не свідчить про змову учасників ринку. На ціну впливає поєднання підвищеного попиту, очікувань подальшого подорожчання долара та обережності обмінників, які закладають додатковий запас у ціну продажу валюти.

А ось Максим Цимбал, перший заступник голови правління банку «Південний», вказує на «психологічні фактори» курсоутворення.

«Стрибок готівкового курсу до 47 грн/дол мав радше короткостроковий характер і був зумовлений насамперед зростанням попиту на валюту в поєднанні з психологічними факторами на тлі напруженого інформаційного фону», — каже фахівець.

Він також вказує на першопричину короткострокового зростання попиту як «вливання гривневої ліквідності через канал операцій уряду наприкінці жовтня», а головним стабілізуючим фактором – «валютні та вербальні» інтервенції НБУ. Наразі, аналітики банку фіксують «поступове згасання емоційного попиту» та «нормалізацію ситуації».

«Ми також не бачимо достатніх підстав пояснювати цей рух діями окремих учасників ринку чи ситуацією на криптовалютних платформах. Навіть якщо такі чинники певною мірою впливали на настрої учасників ринку, їхній вплив був другорядним. Натомість ключовими факторами для курсової динаміки залишаються баланс попиту та пропозиції валюти, обсяги міжнародної фінансової допомоги, рівень міжнародних резервів та політика НБУ», — запевняють УНІАН у банку «Південний».

Загалом банкіри сходяться на думці, що під впливом очікувань щодо падіння гривні на волатильному готівковому ринку цілком міг утворитися відповідний сплеск попиту – і конспірології тут немає місця. А зараз ситуація вже повернулася у норму.

Що буде з курсом

Загалом, «понеділкова криза» була раптовою, але швидкоплинною. Проте курс НБУ на поступову девальвацію гривні сам по собі стимулює помірно панічні настрої в населення. То яким буде курс гривні до кінця року? Адже на тлі ударів РФ по… всьому, до чого можна дотягнутись, та зволікань західних партнерів з фінансуванням, курс гривні буде й надалі «стрибати».

Якби Україна не отримувала фінансової допомоги, курс долара в Україні вже сягав би шалених 50-60 гривень і вище, кажуть економісти.

Однак поки західні партнери підтримують Україну, опитані УНІАН експерти надають більш обнадійливі оцінки, виходячи з довготривалих тенденцій готівкового та міжбанківського ринків.

«Ми маємо пряму кореляцію міжбанку з готівковим курсом. Будь-яке коливання курсу на міжбанку одразу отримує своє відображення в роздрібному сегменті. Наш прогноз на кінець року для офіційного курсу гривні до долара США — 45,8 грн/дол.», — прогнозує Тарас Котович, старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU.

Максим Цимбал, перший заступник голови правління банку «Південний», зазначає, що протягом останніх місяців курс на міжбанківському ринку демонстрував помірну тенденцію до послаблення гривні (з 44,6 до 45,4 грн/дол.), однак загалом залишався контрольованим.

І це попри те, що чинників девальваційного тиску було достатньо: періодичні затримки з надходженням зовнішньої допомоги, логістичні та експортні обмеження, а також стійкий попит на валюту з боку оборонного сектору та нафтотрейдерів.

«Як правило, міжбанківський, готівковий та офіційний курси рухаються в одному напрямку, хоча в окремі періоди між ними можуть виникати тимчасові розбіжності, як це було на початку минулого тижня. Водночас, готівковий сегмент традиційно є більш чутливим до ситуативних змін попиту та психологічних чинників, тому його коливання можуть бути більш помітними. Натомість офіційний курс НБУ переважно відображає тенденції міжбанківського ринку та змінюється більш плавно», — пояснює він залежність різних ринків один від одного.

Всі наявні чинники та тренди кажуть про збереження курсу на помірну девальвацію.

«За нашим базовим сценарієм, до кінця року гривня й надалі перебуватиме під помірним девальваційним тиском, однак послаблення гривні на 9-10% на річному горизонті навряд чи можна вважати карколомною девальвацією, — прогнозує пан Цимбал. – На нашу думку, сценарії зростання курсу до 50-60 грн/дол до кінця року наразі виглядають малоймовірними».

Ганна Золотько, член правління, директор департаменту казначейських операцій Unex Bank, також не очікує різкого знецінення гривні – це буде плавний процес.

«Подальші курсові коливання із можливим помірним послабленням гривні ймовірні, проте Нацбанк має інструменти для стримування надмірного попиту на валюту: зокрема, продає долари на міжбанку, щоб покривати різницю між попитом і пропозицією», — покладають надії на НБУ у Unex Bank.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин теж «не бачить» шалених 50-60 грн за долар до кінця року.

«»Занос» гривні до 47 грн за долар спровокував деякі побоювання. Проте, на мій погляд, навіть 47 наразі — це переоцінено. До кінця 2026 року очікую міжбанк 45,5–46,7 грн за долар, а для готівкового ринку десь 45,5–46,7. Це діапазон цін продажу валюти», — завершує експерт свою думку.

Таким чином, консенсус-прогноз до кінця року від опитаних експертів – до 45,73 грн за 1 «портрет» Джорджа Вашингтона. Звісно, якщо ситуація раптом не погіршиться або навпаки не покращиться (якщо ЄС, наприклад, надасть Україні 20 мільярдів євро). Власне, деяке посилення гривні наприкінці минулого тижня й може бути пов’язане з отриманням траншу на 4 мільярда євро.

На найближчу перспективу фахівці також прогнозують нормалізацію ситуації. Зокрема, директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий зазначає, що вже найближчого тижня банки поповнять запаси валюти і ситуація нормалізується.

Згідно з його прогнозом, до 15 листопада коридори валютних змін перебуватимуть в рамках 45-45,7 грн за долар. Без нових рекордів.

Однак, стримано оптимістичні оцінки не заперечують довготривалих цілей НБУ на поступове послаблення національної валюти. Хоча регулятор навряд чи допустить шокуюче падіння до 50-60 гривень – принаймні, не у цьому році.