Десятки коррупционеров законно избегут наказания благодаря службе в тылу. Как это остановить?

У парламенті зареєстрували законопроєкт №13284, мета якого – закрити лазівку для топкорупціонерів, які хочуть уникнути покарання через мобілізацію.

Спроба ексголови ДФС Романа Насірова доєднатись до лав Збройних сил України підсвітила на загал проблему, з якою останнім часом стикаються Вищий антикорупційний суд (ВАКС) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) – обвинувачені у корупції почали мобілізуватися до війська (часто – на тилові посади), аби розгляд їхніх справ у суді зупинявся на час служби.

Поки ж обвинувачені у корупції перебувають на службі (найчастіше у глибокому тилу) – строки давності у їхніх справах спливають.

У більшості корупційних справ строк з моменту вчинення злочину, до якого суд має винести рішення – становить 5-15 років.

Про закінчення війни, очевидно, говорити наразі не доводиться. А багато резонансних справ (на кшталт справи того ж Насірова) почалися ще у 2016-2017 роках.

Тож вже за рік ми можемо мати критичну ситуацію – коли десятки фігурантів корупційних справ цілком законно уникнуть покарання.

Нижче – список тих, хто найпершими уникнуть покарання за корупцію, якщо Верховна Рада не ухвалить законопроєкт №13284 в найближчі місяці.

Хто уникне покарання найпершим?

Сергій Лазюк, суддя Дзержинського районного суду міста Харкова

Строк давності в справі Лазюка спливає в листопаді 2025 року.

Лазюка звинувачують в отриманні хабаря у $500 за заочне рішення у справі, яка стосується виселення людини з квартири. Суддя вимагав хабар у сина відповідачки і погрожував ухвалити рішення на користь позивача. Також Лазюка звинувачують у вимаганні 75 тисяч гривень за швидке та законне рішення у цивільній справі щодо договору позики. Колишній голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький писав, що суддю Лазюка у Харкові називали «Серьожа-четвертак», бо він брав хабар у розмірі 20-30% від суми позову чи рішення, а також його вважали «кишеньковим суддею Кернеса».

У серпні 2022 року ВАКС визнав Лазюка винним та засудив його до 7 років увʼязнення, однак рішення все ще не набрало законної сили. Все тому, що під час розгляду справи в апеляційній палаті ВАКС він мобілізувався, а провадження зупинили.

Читайте також: Мобілізація замість вироку: як обвинувачені у корупції судді ховаються від правосуддя в армії

Микола Шпак, ексголова правління НАК «Украгролізинг»

Може уникнути покарання вже наприкінці 2025 року.

Шпак, за версією обвинувачення, за змовою з керівником ТОВ «ХК Інноваційні технології» Костянтином Руських уклав договір позики. Внаслідок цього 4,9 млн грн, перераховані державною компанією на рахунки підприємства Руських, нібито, для підготовки виробництва сільгосптехніки, не повернулися до НАК «Украгролізинг», а були використані в інтересах підконтрольних самому Шпаку та його родичам компаній.

Шпак мобілізувався в червні 2022 року. Провадження в цій справі зупинено з березня 2023 року, а строки давності в цій справі спливають вже наприкінці 2025 року.

Михайло Грабчук, ексдиректор державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат»

Може уникнути покарання наприкінці 2026 року.

Грабчука звинувачують у зловживанні службовим становищем. Він, за версією слідства, незаконно підписав додаткові угоди про закупівлю палива. Після цього вартість палива зросла, через що підприємство зазнало збитків на понад 1 млн грн.

У 2021 році його визнали винним та засудили до 3,5 років позбавлення волі. Однак в жовтні 2022 року Грабчук мобілізувався, а апеляція зупинила розгляд справи.

Руслан Журило, колишній голова правління ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія»

Може уникнути покарання у 2026 році.

Журило разом із колишнім одіозним нардепом Миколою Мартиненком фігурують у справі НАБУ про заволодіння $17,28 млн державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». САП також обвинувачує його в завданні збитків ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» на 300 млн грн на експортних схемах.

Він мобілізувався в квітні 2023 року, у зв’язку з чим провадження щодо нього зупинили. За даними Цензор.нет, він мобілізувався на посаду сержанта з матеріального забезпечення. Строк давності в справі про завдання збитків ОГХК на 300 млн грн спливає у 2026 році.

Ігор Петрик, екссуддя Київського апеляційного адміністративного суду

Може уникнути покарання у 2026 році.

Петрика обвинувачують в одержанні 5 тисяч доларів хабаря за ухвалення потрібного рішення.

Петрик був мобілізований у березні 2022 року, а в листопаді того ж року розгляд його справи було зупинено. Згодом командир військової частини у відповідь на лист ВАКС повідомив, що обвинувачений має можливість брати участь у судових засіданнях, оскільки проходив службу на тиловій посаді. Назва його посади – помічник командира бригади з правової роботи – начальник юридичної групи. У зв’язку з цим у травні 2023 року ВАКС відновив судовий розгляд.

Протягом служби Петрик кілька разів змінював військові частини, через що судові засідання неодноразово зривались. Після поновлення провадження він низку разів подавав клопотання про зупинення розгляду. Проте ВАКС Петрику відмовив. Судді послалися на відповідь командира Петрика, який прямо підтверджував, що військовослужбовець має змогу брати участь у засіданнях. А також взяли до уваги той факт, що частина Петрика дислокується далеко у тилу – на Рівненщині.

Проте ці дії Петрика прямо вказують на те, що він свідомо намагається використовувати військову службу для затягування власної справи.

Віталій Цвігун, екскерівник філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця»

Може уникнути покарання на початку 2027 року.

Цвігун фігурує у справі про завдання збитків на понад 92 млн грн філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» під час закупівлі палива у компанії «Вог Аеро Джет».

Він мобілізувався в серпні 2023 року на посаду начальника речової служби однієї з військових частин в далеких від лінії фронту Чернівцях. Певний час Цвігун доєднувався відеозвʼязком на судові засідання, та згодом повідомив суд, що його командир забороняє йому відвідувати засідання. Невдовзі суд все ж таки вжив заходів, аби Цвігуну дали можливість брати участь в розгляді його справи.

У вересні 2024 року захист Цвігуна подав клопотання про зупинення провадження, але суд відмовив – бо підозрюваний служить в тиловій частині. Після цього Цвігун одразу перевівся до іншої військової частини, що виглядає як навмисна спроба уникнути відповідальності.

Микола Харкавий, депутат Хмельницької облради

Може уникнути покарання в середині 2027 року.

За версією обвинувачення, Харкавий за $50 тисяч обіцяв в. о. директора Кам’янець-Подільської школи-інтернату «Славутинка» забезпечити перемогу в майбутньому конкурсі на посаду директора. Харкавий також мав допомогти з поновленням фінансування школи-інтернату на будівництво спортзалу з басейном — це понад 20 млн грн.

В січні 2022 року ВАКС визнав Харкавого винним у шахрайстві та підбурюванні до надання $50 тисяч неправомірної вигоди та призначив йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Проте Микола Харкавий в травні 2022 року мобілізувався. У звʼязку з цим апеляція зупинила розгляд його справи.

Наразі чоловік служить в одному з ТЦК командиром охорони. Не зрозуміло, що саме заважає обвинуваченому брати участь в судовому засіданні через відеозвʼязок. Проте він все ще може уникнути покарання.

Андрій Левус, колишній народний депутат

Може уникнути покарання до кінця 2027 року.

За версією обвинувачення, Левус за період грудня 2014 – грудня 2017 років незаконно отримав із державного бюджету компенсації на понад 500 тисяч гривень за винайм номера в готелі «Київ», попри наявність у його дружини двох квартир в столиці.

ВАКС визнав його невинуватим. Однак навіть якщо апеляційна палата перегляне це рішення, є сумнів, що він понесе покарання. З листопада 2022 року Левус мобілізований, тому поки розгляд зупинений, а строки давності спливають.

Сергій Український та Максим Кальний, екскерівники відділів прокуратури Донецької області, а також адвокат Андрій Чернишов

Можуть уникнути покарання у 2027 році.

За версією обвинувачення, вказані особи отримали хабар $10 тисяч за повернення арештованого у кримінальному провадженні майна сумою близько 5 млн російських рублів, що у 2016 році везли на тимчасово окуповану територію.

В жовтні 2023 ВАКС визнав їх винними та засудив прокурорів Українського і Кального до 7 і 6 років увʼязнення, а адвоката Чернишова до 6 років.

А вже наприкінці 2024 року всі троє мобілізувались. Через що, апеляція ВАКС зупинила судовий розгляд. При чому Чернишов проходить службу в одному з ТЦК Дніпра, і зупинка провадження в цьому випадку виглядає вкрай дивно, адже навряд він не має змоги підключатись в судові засідання через відеозвʼязок.

***

Якщо не змінити закон, терміни давності в призупинених через мобілізацію справах продовжать збігати. А охочих використати юридичну лазівку ставатиме тільки більше.

Лише до кінця 2026 року в справах, які слухаються у ВАКС, строки закінчуються у 29 кримінальних провадженнях. І не виключено, що деякі з обвинувачених вирішать використати мобілізацію, аби в останній момент уникнути відповідальності.

Водночас ідеться не лише про справи НАБУ, САП, які розглядає ВАКС. Цим можуть користуватись обвинувачені у справах решти правоохоронців, що розглядають в інших судах.

Проте у Верховній Раді, здається, не поспішають вирішувати проблему. Ба більше, правоохоронний комітет Верховної Ради нещодавно намагався забетонувати «схему Насірова». Для цього комітет погодив законопроєкт № 13178, в якому пропонувалось, аби розглядати судову справу щодо мобілізованого можна було тільки у разі його персональної згоди.

Проте таке зволікання може обернутися катастрофою. Адже можна лише уявити рівень обурення суспільства – коли десятки справ щодо корупціонерів почнуть закривати через недбалість нардепів.

А отже ухвалити законопроєкт №13284 – варто у найкоротші строки.

Центр протидії корупції

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція «Української правди» не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.