як пізній мороз вплине на українські врожаї — УНІАН
Ця весна здивувала українців різкими перепадами температур – від літньої спеки до раптових морозів. Погодні «вибрики» можуть залишити Україну без деяких фруктів й ягід, здатні знизити врожаї зернових, або… збільшити прибутки аграріїв.
Боротьба людини з поганою погодою є вічною, а для аграріїв ще й «екзистенційною» — такою, що формує сенс буття. Оскільки ідеальної погоди не буває ніколи, то у справжнього селянина, як у самурая з сапою, є лише шлях – шлях щорічної боротьби з погодними викликами. Адже від того, чи буде погода гарною або поганою, залежатимуть добробут та прибутки фермера. І це в кращому випадку. Бо у найгіршому — загрозою є голод.
Але, на щастя, не у нашому випадку. Станом на 2025 рік Україна є великим експортером збіжжя та інших культур, і навіть найгірші врожаї у кілька разів перевищують потреби населення. А наявність діючих портів та логістики суходолом дозволяють не лише продавати, але й купувати те, чого в нас немає. Власне, так кожного року і відбувається навесні, коли власні запаси овочів й фруктів виснажуються.
Тобто, голод українцям не загрожує за будь-яких розкладів. Проте це не означає, що не буде впливу на ціни, якість та асортимент аграрної продукції на полицях. Особливо, якщо мова про ягоди та фрукти, які цього року найбільше постраждали від мінливої погоди.
Погода «втратила береги»
Коли люди згадують про «глобальне потепління», то більшість сприймає це буквально. Хоча насправді мова не стільки про збільшення температур (хоча куди ж без цього), скільки про погодні аномалії загалом. Це повний спектр проблем – від посух та зростання рівню моря до паводків, штормів та інших екстремальних погодних умов.
Це подекуди призводить до парадоксальних явищ, як от пізні заморозки. Так, заморозки теж можуть бути результатом «глобального потепління», бо танення льодовиків та ще купа факторів впливають на потоки повітря й температуру води у світовому океані, що й призводить до аномалій. Через що, наприклад, до України прийшов морозний фронт з Фінляндії, а потім і зі Скандинавії.
Власне, ці фронти й «обнуляли» нам температуру весь квітень та на початку травня. А паралельно – утворювали посуху. Найбільшу посуху у Європі за останні роки. За інформацією Deutsche Welle, посуха у Німеччині у березні була «однією з найбільших за весь час спостережень з 1881 року», через що «Північ Німеччини висихає».
Квітень був не менш посушливим, і зараз всі надії на травень, коли очікують дощів (але приходять шторми). При цьому рівень води у Рейні вдвічі менший від норми, як й у інших європейських річках. Тобто це створює складнощі й зі зрошенням.
Служба спостереження за зміною клімату Copernicus Європейської комісії та Всесвітньої метеорологічної організації «б’є на сполох» по всій Європі – у квітні було оприлюднено звіт «Стан європейського клімату 2024 року», який підсумовує кліматичні дані за минулий рік та за останні десятиріччя загалом. І вони невтішні – у Європі температура зростає вдвічі швидше, ніж по світу, що пов’язано якраз з потеплінням у Скандинавії та за полярним колом, яке раніше континент «охолоджувало».
Це напряму впливає не лише на комфорт та безпеку людей (за даними дослідження, збільшення середньорічної температури на 1,5 градуси «вбиває» 30 тисяч людей у Європі через спеку), але й на економіку.
З одного боку, через зміни клімату, вже навіть в Україні можна вирощувати бавовну, що за більш холодних температур було неможливо, але з іншого – з’являється все більше проблем з врожаями через ту ж посуху та ніші погодні негаразди.
Західні ЗМІ вже пророкують «другий 2018-й» — рік найбільш руйнівної посухи у Європі, яка «накриє» території від Бельгії до України. І найбільше, на їхню думку, це вдарить саме по українцях, де проблеми масштабує війна.
Натомість Національний банк України зберігає оптимізм. Там очікують не те що не падіння, а навіть, навпаки, зростання врожаїв, бо «значних пошкоджень посівів від заморозків не спостерігається». Звісно, «зростання» лише у порівнянні з минулим роком, адже 2024 року ситуація з погодою та врожаями в Україні теж була не найкращою. За умов низької бази порівняння ми ще й у «плюс» цього року зможемо вийти.
«По прогнозам врожаїв ми майже не змінили свої оцінки, порівняно з січневими. Трошки покращили по зерновим, трошки погіршили по олійним. Загалом очікуємо досить суттєве збільшення показників врожаїв, порівняно з минулим роком, що власне і має сприяти сповільненню продовольчої інфляції в другому півріччі», — повідомив заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
Загалом, по зернових НБУ прогнозує зростання врожаю на 12%, по олійних – на 10%, по овочам і картоплі – на 17%.
І не лише ми дивимося у майбутнє з оптимізмом. Після квітневих температурних «шоків» ціни на збіжжя та олійні культури дещо виросли, але вже на початку травня почалося помітне падіння котирувань. Бо, виявилося, аграрії здатні адаптуватися до змін клімату. Та й загалом, все було не так критично у Європі цього сезону – лише у окремих регіонах, як от на Півночі Німеччини, все було дійсно погано.
Натомість у Америці поточний сезон значно кращий, ніж минулорічний, завдяки опадам. І там, на тлі «просадок» у виробництві 2024 року, на 2025-й заклали значно більші площі посівів. Дощі та загалом сприятливі умови для агровиробників були також у Бразилії. У Канаді та Аргентині не було дощів, але їм, навпаки, зараз потрібна була більш суха, але тепла погода для посівної – що вони й отримали.
Загалом, у США у «доброму або відмінному стані» зараз перебуває 51% посівів (завдяки покращенню погодних умов показник додав +2% за тиждень), у Франції – 74%. Покращено прогнози по врожаях РФ. На цьому тлі, близькими до рекордних є поставки збіжжя з Канади та США (19,77 мільйонів тонн або +14% до минулого сезону). Навіть в Індії врожаї зростають – вже зібрано 25,6 мільйона тонн при плані у 31,2 мільйона тонн. Через все це світові ф’ючерси на кукурудзу та пшеницю падають на 2-3%.
Це все не дуже гарно впливає на Україну, адже усі ці країни — наші конкуренти.
Світ та погода проти України
У 2024/25 маркетинговому році (триває з 1 липня 2024-го до 30 червня 2025 року) Україна встигла експортувати 13,9 мільйона тонн пшениці, що на 14% поступається минулорічному показнику у 15,9 мільйона тонн. У GrainTrade очікують, що з врожаю минулого року ми продамо на експорт ще 2 мільйони тонн залишків.
Щодо наступного врожаю в Україні аналітики сервісу оптимістичні. Бо перший тиждень травня розпочався дощами та зниженням температури з сезонних рекордів до більш прийнятних 5-15 градусів. Це забезпечить, в середньому, 10-15 міліметрів опадів, що значно нижче норми у 35-75 мм, але краще, ніж нічого. На тлі посівної ярих культур, яка завершена вже на 60%, це не найгірший сценарій. Навіть попри те, що до України знов йдуть заморозки, всі зберігають обережний оптимізм.
Світлана Литвин, керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), відмічає, що цьогорічні перепади температур не мали критичного негативного впливу.
«Значні перепади температур, що спостерігалися в квітні цього року, однозначно не мали позитивний вплив на майбутню врожайність як озимих культур, так і ярих культур, що зійшли. На окремих площах центральних і східних областей відмічено пошкодження листя озимих культур та ярого ячменю заморозками. Але значного негативного впливу на майбутній врожай також немає, — каже вона у коментарі УНІАН.
Але, за словами експертки, ситуація по Україні занадто неоднорідна для узагальненого прогнозування.
«Цього року, станом на початок травня, краща ситуація з кількістю опадів в східній і південній частині нашої країни (минулого року ситуація була критична), але менше опадів в центральній і західній частині», — додає вона.
За її словами, якими будуть ціни на врожай 2025 року, поки що зарано говорити. Ціни на зернові та олійні культури залежать не лише від обсягів виробництва безпосередньо в Україні, а також від ситуації на світовому ринку і в основних країнах-виробниках.
Міністерство сільського господарства США все встигло налякати прогнозом, що цьогорічний врожай пшениці в Україні буде найменшим за останні тринадцять років – лише 17,9 мільйона тонн, що на 23% менше, ніж торік – через суху землю у період посіву та зменшення посівних площ. Хоча вітчизняні експерти з такими оцінками не погоджуються.
«Я більш оптимістичний (щодо майбутнього врожаю, — УНІАН). По-перше, при зменшенні на 15-20 відсотків – навіть якщо це відбудеться, то 18 мільйонів тонн пшениці — це у три рази більше, ніж споживає сама Україна. Нам потрібно 6,5-7 мільйонів тонн. Це лише може частково зменшити наші експортні потенціали, заробіток», — коментує для УНІАН прогноз американського відомства Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
За його словами, озимини засіяно «десь 4,7 мільйона гектарів», що більше за прогнози. Посіви ярої пшениці також збільшаться – на 25% порівняно з минулим роком. У ВАР очікують, що «все буде добре». Цьому сприятиме й міжнародна ситуація.
«Проблема з посухою спостерігається майже на всіх континентах. Через той попит, який існує на продовольчу пшеницю, ціна є доволі високою. І навіть експортуючи менше, ми можемо заробити більше – через цю ціну, — вважає пан Марчук. – Ми традиційно працюємо на всіх ринках. А перспективи зростання поставок української кукурудзи замість американської до Китаю можуть покращитися (на тлі «торгових війн зі США», — УНІАН). Ринки Європи, Азії, Близького Сходу й Африки залишаються для нас важливими».
Загалом, Денис Марчук вважає не так погоду, як нові тарифи Укрзалізниці більш загрозливим фактором для аграріїв.
«По-перше, Укрзалізниця скасувала пільгове перевезення аграрної продукції для прифронтових територій. Знижка на перевезення була 30%. Зараз профільне міністерство проробляє варіанти або повернення цих пільг, або надання коштів в якості компенсацій. По-друге – Укрзалізниця в принципі планує підняти тарифи для всіх на 37%», — що, на думку фахівця, значно зменшить прибутки фермерів, які працюють з зерновими.
Щодо інших культур, однак, він менш оптимістичний.
Без українських абрикосів та персиків
Через весняні заморозки найбільше постраждали не «стратегічні» галузі, такі як пшениця або кукурудза, а ріпак та плодові дерева, які у той момент цвіли.
«На жаль, була ситуація, коли на початку квітня не було вологи, а потім ми отримали заморозки. Найбільше постраждав ріпак – втрати можуть сягати 10-15%. Серед інших культур найбільше постраждали плодові дерева – абрикоси, персики, черешні, вишні. І заморозки продовжуються. Можливі втрати до 70-80% по абрикосах й персиках», — прогнозує Денис Марчук.
Його думку гарно ілюструють дані порталу EastFruit. Їх експерти також вважають, що найбільше заморозки вдарять по черешні, персиках, нектаринах та абрикосах. Будуть проблеми для літніх сортів малини та для суниці садової. Втім, достаньою буде пропозиція імпорту з сусідніх країн, що врівноважить ціни.
Там також кажуть, що останні квітневі хвилі заморозків зачепили також більш стійкі плодові дерева, такі як груші та яблука. А найбільше скарг аналітичний портал отримує зі «столиці садівництва України» — Вінниччини, по якій заморозки вдарили чи не найбільше. Але й там кажуть не про повну втрату врожаїв яблук та груш, а більше про «втрату якісних параметрів» та пророкують майбутні складнощі зі збереженням нового врожаю.
Натомість, у EastFruit, з посиланням на профільне міністерство, зауважують, що в Україні досить низький рівень захисту садів від заморозків – лише 20% домогосподарств, що теж впливатиме на врожаї.
З іншого боку, ситуація з температурами по регіонах та навіть в межах одного регіону була дуже неоднорідною (в низинах та на пагорбах різниця температур сягала 3-4 градусів), що ускладнює будь-які прогнози. Бо у таких умовах навіть у двох господарств, що розташовані поряд, можуть бути протилежні результати по одних і тих самих культурах.
Не додає ясності й те, що погодні «вибрики» продовжуватимуться до 17 травня. Власне, з 27-28 квітня і до 17 травня, відповідно до прогнозу Укргідрометцентру, відбуватиметься «третя хвиля заморозків», на що теж посилаються експерти EastFruit. Тим не менш, вони вже не будуть такими потужними, як у квітні. Хоча постійна контрастна зміна температур сама по собі є шоком для рослин.
Але на порталі зазначають, що ці заморозки торкнуться далеко не всіх фруктів та ягід, і майже не зачеплять овочі. Тобто, не так все критично навіть за найгірших прогнозів. Так чи інакше, без фруктів та ягід українці не залишаться. Питання лише у цінах та заробітках для фермерів.
Цієї весни українці та всі європейці на собі відчули, що таке «поганий настрій» у «матінки-природи». Тим не менш, окрім окремих культур, які для України вважаються, скоріше, екзотичними (як персики з нектаринами), втрати врожаїв від погоди навряд чи будуть критичними.
Для виробників зерна ситуація може «повернутися» у ще більш сприятливе гирло, але все залежатиме від світової кон’юнктури. Втім, на тлі досить слабкого минулого сезону поточний навряд чи стане провальним – порівняльна база вирішує.
Андрій Попов
