Лагідний доторк дефолту: Мінфін бідкається, кредитори
Україна опинилася перед черговим викликом – виплатами за боргами 2015 року. Західні ЗМІ «кричать» про ризики дефолту. А уряд проводить напружені перемовини з кредиторами, від результатів яких залежить майбутнє відновлення економіки.
Іноземні ЗМІ нещодавно приголомшили новинами про черговий ризик дефолту для України, що спричинило лавину гучних заголовків і у вітчизняних виданнях. Зокрема, Financial Times написали, що уряду України не вдалося домовитися з інвесторами про реструктуризацію боргу за ВВП-варантами 2015 року. У травні Україна має сплатити за цим фінансовим інструментом 600 мільйонів доларів.
Резонансу ця новина набула через те, що невиплата боргових зобов’язань вчасно і в повному обсязі може призвести до дефолту, який, у свою чергу, загрожує значними негативними наслідками: інвестори вважають таку країну ненадійною, стає важче запозичувати кошти чи залучати інвестиції на міжнародних ринках, можливе і заморожування активів держави за кордоном. Звісно, це потягне за собою і погіршення економічної ситуації всередині країни: це і падіння національної валюти через виведення капіталів іноземними інвесторами, і зростання цін.
Водночас більшість експертів та чиновників помірковано оптимістичні та катастрофи не прогнозують — адже Україна вже має успішний досвід проведення перемовин щодо реструктуризації боргів.
ВВП-варанти як бомба уповільненої дії
Що таке ці ВВП-варанти, та з чого все почалося? Це цінні папери, які дають право інвесторам отримувати виплати у разі зростання економіки України на понад 3% за рік. Випущені вони були у 2015 році, після початку російсько-української війни.
Тоді Україна переживала масштабну фінансову кризу через війну, втрату територій і падіння економіки та не мала змоги розраховуватися за зовнішніми боргами. Тогочасний уряд, очолюваний прем’єр-міністром Яценюком, проводив довгі перемовини щодо реструктуризації. Зрештою кредитори погодилася списати частину боргу (3,6 мільярда доларів), а для решти — продовжили терміни погашення.
Проте натомість вони отримали ВВП-варанти (що у народі прозвали також «варантами Яресько» — на ім’я тодішньої міністерки фінансів, яка проводила перемовини від України). Це був своєрідний компроміс: інвестори погодилися списати частину коштів, але залишили собі шанс заробити більше в майбутньому, якщо українська економіка відновиться і буде зростати.
Умови реструктуризації боргу зазнали чимало критики, проте в уряді заявляли, що, начебто, це був єдиний шлях для уникнення дефолту. Таким чином, за зростання економіки Україна обов’язувалася сплачувати «данину».
Відповідно до узгоджених умов, виплати за ВВП-варантами мали стартувати з 2021 року і до 2040 року, з дворічним лагом (тобто у 2021 році Україна мала б сплатити кошти інвесторам за 2019 рік у разі зростання ВВП на понад 3 відсотки). Розмір ВВП при цьому мав перевищити 125,4 мільярда доларів (цей показник було досягнуто у 2018 році).
Якщо зростання економіки за відповідний рік складало від 3 до 4%, Україна мала виплатити 15 відсотків від суми приросту понад 3% ВВП. Якщо ж економіка зростала на понад 4%, до зазначеної суми додавалося ще 40% від зростання понад 4 процентів ВВП.
Наприклад, якщо зростання економіки оцінюється у 3,4%, необхідно буде сплатити власникам варантів 15 відсотків від 0,4% ВВП (саме на такий показник перевищується зростання у 3% в даному прикладі).
Якщо ж рік буде ще успішнішим і економіка зросте на 4,3%, то треба буде сплатити 15 відсотків від 1% ВВП (різниця між 3% і 4%), а зверху – ще 40 відсотків від 0,3% ВВП (4,3% зростання мінус 4%).
При цьому існує ще одна неприємна умова. До 2025 року виплати за ВВП-варантами не можуть перевищувати 1% від ВВП, але надалі верхньої межі виплат немає, що додає проблем Україні при відновленні економіки, коли значну суму коштів доведеться сплачувати кредиторам замість спрямування на першочергові потреби держави.
У 2021 році Україна вперше здійснила виплати за ВВП-варантами – тоді сума виплат склала 40,75 мільйона доларів за економічне зростання 2019 року. Наступна сплата за боргами мала відбутися у 2023 році, проте в умовах повномасштабної війни Україна отримала відстрочку до 2024-го – тоді нам довелося сплатити 200 мільйонів доларів за економічне зростання 2021 року. І тепер, вже у травні 2025 року, кредитори очікують від нашої держави $600 мільйонів за економічний результат 2023 року. З приводу цієї суми й ведуться запеклі перемовини.
Позиція Мінфіну
У Міністерстві фінансів наголосили, що Україна залишається налаштованою на проведення конструктивних переговорів зі всіма власниками ВВП-варантів для пошуку рішення, яке забезпечить довгострокову боргову стійкість, не створюючи загрози для відновлення країни.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої більше не існує. Адже економічні збитки внаслідок війни з РФ вже оцінюються у сотні мільярдів євро, а інфраструктура по всій країні зазнала значних руйнувань.
«Завдана Росією шкода внаслідок нічим не спровокованої та невиправданої військової агресії проти України є колосальною та безпрецедентною. За оцінками Світового банку, витрати на відновлення можуть перевищити 500 мільярдів євро протягом наступного десятиліття. Для повноцінного відновлення та розбудови України критично важливими є фінансова стабільність та боргова стійкість», — сказав міністр.
Він пояснив, що помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання — це лише крихке відновлення після майже 30-відсоткового падіння у 2022 році, спричиненого повномасштабною війною РФ проти України.
«Ці інструменти (ВВП-варанти – УНІАН) не мають стати на заваді нашому відновленню», — підкреслив Марченко.
Як розповіли у Мінфіні, на зустрічі з інвесторами Україна запропонувала два варіанти зміни умов виплат за ВВП-варантами: або обміняти їх на додаткові єврооблігації, випущені під час реструктуризації у 2024 році (це означає, що більше не потрібно буде платити за зростання економіки), або перенести виплати до 2028 року (але залишити право викупу цих паперів до 2029 року) й видати кредиторам додаткові облігації.
«Спеціальний Комітет, в свою чергу, запропонував Україні сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, власникам варантів за зростання ВВП в 2023 році та випустити нові облігації зі ставкою 7,75% на суму $209 мільйонів з погашенням у лютому 2029 року. Україна відхилила цю пропозицію», — повідомили у міністерстві.
Таким чином, поки що сторони не дійшли згоди, і перемовини продовжуються.
Що чекає на Україну
Які ризики для повоєнного відновлення України несуть зобов’язання за ВВП-варантами, та чи є ризики провалу перемовин з кредиторами?
Як пояснив у коментарі УНІАН економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький, повномасштабна війна спричинила падіння реального ВВП України на 28,8 відсотка у 2022 році, тоді як у 2023 році реальний ВВП зріс на 5,5%. Це свідчить лише про обмежене відновлення після глибокого падіння: економічна активність залишалася ослабленою, а рівень реального ВВП становив лише 75% від показника 2021 року.
«За первинною оцінкою Держстату, у 2024 році економіка зросла ще на 2,9%, що дозволило наблизитися до 77% довоєнного рівня. Однак навіть за умови подальшого стабільного приросту реального ВВП на 4% щорічно, починаючи з 2025 року — що є амбітним і непростим завданням — повне відновлення до рівня 2021 року відбудеться лише у 2031 році», — каже Слуцький.
За словами економіста, за нинішніх умов механізм виплат за ВВП-варантами є вкрай невигідним для України.
«Подальше застосування первісних формул буде сповільнювати економічне відновлення країни. Тому, щоб цього уникнути, реструктуризація ВВП-варантів і перегляд їхніх умов є логічним і правильним кроком», — вважає Богдан Слуцький.
Експерт нагадав, що у 2024 році Україна успішно реструктуризувала єврооблігації на суму понад 20 мільярдів доларів. А відповідно до міжнародної практики, ми не можемо запропонувати власникам ВВП-варантів вигідніші умови, ніж були надані власникам облігацій у межах попередньої реструктуризації.
«Це питання дотримання принципу рівного ставлення до всіх кредиторів та підтримки довіри інвесторів до України», — пояснює Слуцький.
Економіст запевняє, що, попри складність перемовин, підстав для паніки немає. Бо Україна не має доступу до комерційних ринків капіталу через війну, а подальша підтримка міжнародних партнерів не прив’язана безпосередньо до результатів переговорів щодо варантів.
«Проте досягнення угоди є важливим для довгострокової боргової стійкості й зміцнення довіри інвесторів. Є всі підстави сподіватися, що конструктивний діалог дозволить знайти взаємовигідне рішення», — підсумовує експерт.
Фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU Михайло Демків однією з ключових проблем випуску ВВП-варантів України називає відсутність в їхній умовах випуску механізмів, які б обмежували наслідки різких коливань ВВП.
«На мою думку, Міністерство фінансів та кредитори зрештою знайдуть компроміс щодо умов реструктуризації. Невиконання боргових зобов’язань є небажаним сценарієм як для інвесторів, так і для емітента, адже український Мінфін протягом багатьох років наполегливо працює над формуванням репутації відповідального позичальника. Надійний статус у міжнародних фінансових колах у майбутньому відкриває можливість залучати фінансування на більш вигідних умовах», — розповідає експерт у коментарі УНІАН.
Демків зауважує, що на відміну від багатьох інших випадків реструктуризації суверенного боргу, Україна змушена вести ці переговори не через внутрішні економічні дисбаланси чи фіскальну безвідповідальність, а виключно внаслідок повномасштабної агресії з боку Росії.
«Припускаю, що процес переговорів може затягнутися на понад місяць. Однак у нинішніх обставинах війни навіть невиплата за ВВП-варантами вчасно не спричинить критичних наслідків для економіки. Аналогічний випадок уже мав місце у листопаді минулого року, коли уряд не здійснив виплату за державною гарантією компанії «Укренерго». Подібний сценарій може повторитися і зараз», — вважає аналітик.
Чи чекати на фінансову катастрофу при провалі
Народний депутат, голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев зазначає, що перемовини із тримачами ВВП-варантів тривають – вони не прості, але час на укладення угоди до 31 травня є.
«Нагадаю, перед реструктуризацією єврооблігацій минулого року також було багато спекуляцій про дефолт, але врешті-решт домовились. Сподіваюсь, що конструктивна позиція і здоровий фінансовий глузд серед кредиторів візьме гору», — вважає нардеп.
Гетманцев згадує про ситуацію, яка мала місце минулого літа. Тоді перемовини Мінфіну з кредиторами, які володіють частиною наших єврооблігацій вартістю 20 мільярдів доларів, провалилися, і це загрожувало Україні дефолтом вже в серпні. Проте тоді результат виявився позитивним для нашої держави – урядовцям вдалося домовитися про реструктуризацію боргу, що забезпечило бюджетну стабільність України в умовах воєнного стану. Тому і зараз експерти та чиновники впевнені у позитивному вирішенні проблеми.
Але яким же може бути негативний сценарій, якщо домовитися не вдастся? Експерти і тут заспокоюють. Так, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що навіть провал перемовин ні на що глобально не вплине.
«Ми маємо підтверджені домовленості з нашими партнерами, тож ніякої зміни парадигми у фінансуванні України не відбудеться. Україна на сьогодні має дуже значні валютні обмеження, не може залучати капітал на зовнішніх ринках, не має зовнішніх надходжень від приватних інвесторів. Тож такий дефолт, таке невиконання зобов’язань ні до чого не призведе», — каже експерт у розмові з УНІАН.
Шевчишин наголошує, що ВВП-варанти не пов’язані з іншими борговими зобов’язаннями — тобто, якщо за ними не буде виплати, це не означає дефолт за єврооблігаціями чи іншими боргами. Швидше за все, такий дефолт не матиме серйозних наслідків.
«На мій погляд, інвестори розуміють ситуацію, в якій знаходиться Україна. Всі розуміють, що у військовому стані платити за ВВП-варантами після 30-відсоткового падіння економіки і її відновлення просто через базу порівняння на 5% — це дуже спекулятивно, тому що ми дуже далекі від відновлення економіки. Але це умови випуску ВВП-варантів», — підкрелює аналітик.
Шевчишин пояснює, що процедура дефолту передбачає наступні кроки: спочатку невиплата, далі настання технічного дефолту, який дає ще місяць на можливість виплати, а це – додатковий місяць на продовження переговорів.
«Авжеж, для реноме країни щодо запозичень дефолт — це поганий фактор, але це коли ви живете в нормальному світі без війни і з вільним рухом капіталу, коли ви залучаєте гроші на світових ринках у приватних компаній. А зараз Україна не запозичує гроші у приватних компаній, ми фінансуємося за рахунок міжнародної допомоги», — додає він.
… Говорити про результати перемовин наразі рано, адже робота уряду із кредиторами триває. Минулого року вже була схожа ситуація із гучними заголовками про дефолт, але Україна змогла домовитися про реструктуризацію боргу. І наразі експерти, опитані УНІАН, не прогнозують серйозних наслідків для економіки, а висловлюють упевненість в успішному завершенні переговорного процесу.
Головний фактор, який стоїть на заваді сумлінного виконання фінансових зобов’язань перед інвесторами – це повномасштабна війна, яка триває понад три роки. І від того, чи вдасться знайти компроміс, залежить не лише короткострокова фінансова стабільність, а й здатність держави в майбутньому інвестувати у відновлення та відбудову.
Катерина Жирій
