побита життям і Путіним українська енергосистема зустрічає 2025 рік — УНІАН

Українські енергетики вже третій рік борються з наслідками війни, і погодинні відключення стали звичною реальністю не лише взимку, а й влітку. Втім, попри усі труднощі, енергосистема вистояла і входить у 2025-й хиткою, але не скореною.

Загалом, від початку повномасштабної війни українські енергетичні об’єкти зазнали більше тисячі атак. І, як зазначав міністр енергетики Герман Галущенко, немає жодного регіону, жодного виду енергетичної інфраструктури, яка б не постраждала.

З початку 2024 року Росія здійснила щонайменше тринадцять прицільних масованих ракетно-дронових атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури. Остання така атака на момент написання статті відбулася на Різдво, 25 грудня, внаслідок чого вчергове були введені графіки відключень світла, і тисячі українських родин на одне з головних християнських свят опинилися у холоді і темряві.

Ще у вересні під час свого виступу на Генасамблеї ООН президент Володимир Зеленський заявив, що Росія знищила всі українські теплові електростанції (ТЕС) і значну частину потужностей гідроелектростанцій (ГЕС).

Загалом через російські удари українська енергосистема втратила понад 9 гігават потужності, тобто близько половини від потреби, а ще близько 18 гігават перебувають у російській окупації. При цьому, за словами головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень Геннадія Рябцева, майже не залишилося трансформаторних підстанцій, які б не зазнали одного чи кількох ударів.

За підрахунками аналітиків Київської школи економіки (KSE), загальні збитки українського енергетичного сектору вже перевищують 56 мільярдів доларів. Із цієї суми 16 мільярдів припадає на прямі фізичні руйнування, а ще понад 40 мільярдів — непрямі фінансові втрати. Для повного відновлення енергетики за принципом «відбудувати краще, ніж було», за підрахунками аналітиків, необхідно 50,5 мільярдів доларів (що за поточного курсу становить більше 2 трильйонів гривень! Для порівняння, це майже дорівнює загальній сумі доходів державного бюджету України на 2025 рік).

УНІАН проаналізував основні енергетичні новини України за 2024 рік, а також поспілкувався з фахівцями, аби з’ясувати, коли світло остаточно повернеться у наші домівки.

Боротьба за світло

Якщо минулого року росіяни здійснювали переважно або ракетні, або «шахедні» обстріли енергетики, то цьогоріч вони змінили тактику і перейшли до комбінованих атак із застосуванням великої кількості засобів ураження різних типів, усіма можливими способами вишукуючи «дірки» у нашій ППО. Причому окупанти почали запускати більшу кількість ракет по одному об’єкту: якщо раніше вони витрачали на це по 2-3 ракети, то тепер – понад 7. І, на жаль, така тактика принесла свої результати.

Пригадаємо наймасштабніші комбіновані удари по українській енергетиці, які росіяни здійснили у році, що минає, та їхні наслідки.

Перший важкий удар припав на 22 березня, коли терористи випустили по Україні понад 60 «шахедів» і близько 90 ракет різних типів.

«Цілі російських терористів світ бачить максимально чітко: електростанції та лінії постачання енергії, гребля ГЕС, звичайні житлові будинки, навіть тролейбус. Росія воює проти звичайного життя людей», — зазначав тоді український президент.

Дві ракети тоді поцілили у одну з найбільших гідроелектростанцій країни – Дніпровську ГЕС, внаслідок чого там здійнялося полум’я, постраждав машинний зал і електричне обладнання. Проте, на щастя, загрози прориву дамби не було.

Як звітувало «Укренерго», значних пошкоджень зазнали десятки енергетичних об’єктів, внаслідок чого були введені екстрені відключення світла у семи регіонах, а найскладніша ситуація спостерігалася у Харківській, Одеській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях.

Не встигла українська енергетика оговтатись від попередньої атаки, як ворог у ніч на 29 березня здійснив черговий обстріл, застосувавши 60 «шахедів» та 39 крилатих і балістичних ракет. Нові пошкодження було зафіксовано у Дніпропетровській, Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Черкаській та Чернівецькій областях.

Наступна серйозна атака трапилася 11 квітня, коли ворог застосував проти України близько 40 безпілотників та майже стільки ж ракет і вщент зруйнував найпотужнішу електростанцію столичного регіону, що забезпечувала електроенергією Київську, Житомирську та Черкаську області — Трипільську ТЕС.

Після цього обстріли регулярно повторювалися. Якщо у 2023 році в Україні діяли графіки відключень світла лише у холодний сезон, то у 2024-му громадянам довелося жити із ними навіть навесні та влітку, коли до наслідків руйнувань додалися планові виведення енергоблоків АЕС у ремонт, через що дефіцит електроенергії зріс, і у деякі тижні громадяни сиділи без світла по 8-12 годин на добу.

Однією з наймасштабніших виявилася атака 26 серпня, коли російські терористи запустили по 15 українських областях близько 109 «шахедів» та 127 ракет різних типів, пошкодивши підстанції «Укренерго», що відповідають за транспортування електрики з АЕС в енергосистему. Як зазначали у МАГАТЕ, відбулося знеструмлення блоків Рівненської та Південноукраїнської АЕС. В результаті в українські домівки повернулися аварійні відключення та жорсткі погодинні графіки, а подекуди навіть почалися перебої у водопостачанні. На ліквідацію наслідків цієї атаки енергетикам знадобилося 13 днів.

Після цього комбіновані атаки неодноразово повторювались і майже завжди приводили до повернення або посилення погодинних відключень. Лише впродовж останнього місяця 2024 року російські терористи здійснили вже два обстріли енергетичних об’єктів, що припали на 13 та 25 грудня, і, очікується, до нового року встигнуть здійснити ще щонайменше один. І, як зазначають експерти та чиновники, ракет у росіян вистачить на атаки впродовж усієї зими.

Скандальні звільнення та захист енергетики

Масштабні наслідки обстрілів енергетики упродовж усього року викликали закономірне питання в українців: «А чи зробила влада усе можливе для захисту?». Адже розмови про багаторівневе укріплення об’єктів енергетики велися регулярно, Державне агентство відновлення, яке на той час очолював Мустафа Найєм, постійно звітувало про виділені на це суми коштів, але на ділі виявилося, що ворожі ракети та дрони, знаходячи «білі плями» у нашому ППО, легко влучали у ціль.

Однак, як зазначають експерти, на 100% убезпечити всі енергооб’єкти від ударів неможливо.

«У нас близько 100 підстанцій компанії «Укренерго». Понад 30 тисяч трансформаторів, взагалі в розподільних мережах. Мільйони кілометрів енергомереж по всій країні. Десятки електростанцій, кожна з яких має площу в сотні гектарів. Чи можлива це все було захистити? Я думаю, що ні», — каже УНІАН директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Тому, за його словами, була обрана стратегія захисту найбільш критичних пунктів, що насамперед стосується трансформаторів системи «Укренерго», які були захищені другим рівнем інженерного захисту. Якщо цього захисту не було б зроблено, то, на думку експерта, нас би спіткали на порядок більші проблеми.  

Тут варто відмітити, що перший рівень захисту – це габіони з піском, тобто сітчасті конструкції, заповнені сипучими матеріалами. Другий рівень – бетонні конструкції, що будуються для захисту від дронів, зокрема, «шахедів». Третій рівень – захист від ракет.

Ці захисні споруди «обросли» чималою кількістю скандалів. Так, нібито незадовільний захист об’єктів «Укренерго» у вересні став приводом для звільнення тодішнього керівника компанії – Володимира Кудрицького. Втім, експерт Омельченко вважає, що чиновника звільнили, тому що він, навпаки, найбільш якісно будував захист для своїх енергооб’єктів.

«Він за стислий час, за 14 місяців, захистив десь на 80-90%, всі свої трансформатори другим рівнем інженерного захисту. На відміну від того, що намагався робити уряд і, зокрема, Агентство відновлення Найєма (голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма, який у червні цього року «добровільно» пішов у відставку – УНІАН). Коли Найєм там керував, почали будувати сім «черепах» величезних, і нічого не завершили. Тому я думаю, що саме ефективність Кудрицького контрастувала порівняно з неефективністю інших державних компаній, щоб не було бази порівняння», — вважає Омельченко.

Таким чином енергетика України опинилася в центрі не тільки технічних викликів, а і політичних.

Інший енергетичний експерт, Олександр Харченко, у свою чергу, критикував захист з боку «Енергоатома» та Міністерства енергетики.

«Зараз є велика ахіллесова п’ята в українських енергетичних об’єктах, тому що «Енергоатом» і Міненерго, на жаль, зовсім нічого не зробили для захисту так званих відкритих розподільчих пристроїв, а по суті — високовольтних підстанцій, які відповідають на території атомних станцій за видачу електроенергії. Це дуже небезпечно і причини, чому цей захист непобудований, абсолютно незрозумілі. Для високовольтних підстанцій і обладнання «Укренерго» були побудовані (або деякі ще в процесі) більш ніж 60 об’єктів захисту. «Укргідроенерго» будує такі об’єкти, в них там теж частково побудовано, як і в «Укренерго», а в «Енергоатома» немає захисту і нічого про нього не чутно. І це зараз найбільша небезпека для української енергосистеми з точки зору постачання електрики споживачам», — зазначав експерт у інтерв’ю УНІАН у вересні.

Попри це, фахівці наголошують, що українська енергосистема стала найзахищенішою у світі.

«Енергосистема України є найбільш захищеною з-поміж усіх інших енергосистем будь-якої держави», — стверджує головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев.

Водночас, за словами експерта, скандали виникають через нерозуміння реальних можливостей захисту.

«Якби не той захист, який було побудовано, у тому числі за рахунок коштів Агентства відновлення, наслідки кожної з атак були б у рази більшими. Однак об’єктивні труднощі залишаються. Дехто вважав, що певний рівень захисту достатній для того, щоб убезпечити об’єкти від усіх видів атак. Але це, на жаль, не відповідає реальності», — вважає Рябцев.

Втім, усі розуміють, що якби не корупція, рівень захисту усіх енергооб’єктів міг би бути на порядок вищим…

Затягування тарифного зашморгу

Але не лише атаки, відключення світла й захист інфраструктури були основними темами для обговорень у енергетиці.

Однією з найрезонансніших новин-2024 стало чергове підвищення тарифів на електроенергію для населення вдвічі, попри дію мораторію. Тобто історія літа 2023 року повторилася. Новий тариф із червня поточного року складає 4,32 грн за кВт-год. При цьому уряд відмовився від збереження нижчої ціни для домогосподарств, які споживають до 100 кВт-год на місяць.    

Таким чином, всі українці тепер сплачують однакову вартість за електрику, незалежно від обсягів споживання. Але при цьому «нічний тариф» (з 23:00 до 7:00), при встановленому відповідному двозонному лічильнику, складає 2,16 грн за кВт-год.  

Міністр енергетики Герман Галущенко пояснював, що підвищення тарифів – це «критично необхідний крок», без якого енергосистема країни нібито не витримала б. А якби РФ систематично не руйнувала енергетичну інфраструктуру України, то «тарифи залишились би незмінними».

«Мета — не залишитись без світла, втримати систему. Нас чекає масштабна реконструкція, яка потребує величезних сил і коштів, — пояснював міністр, — На жаль, розуміємо, що обстріли об’єктів енергетики з боку ворога будуть продовжуватись, і маємо задіяти усі можливі ресурси».

За даними Міненерго, чинний тариф залишатиметься незмінним до 30 квітня 2025 року. Тому з травня наступного року українці мають бути готовими до нового підвищення цін на електроенергію.

Енергетичні експерти сприйняли цю новину неоднозначно. Дехто підтримував цей крок влади, обґрунтовуючи його необхідністю енергетичних ремонтів та приведення тарифів до ринкового рівня. Інші ж вбачали у ньому несправедливість по відношенню до населення, рівень добробуту якого й без того постійно знижується в умовах повномасштабної війни.

«Навіщо піднімати тарифи і розповідати з кожного кута про те, що нам потрібні кошти на відновлення? Тому що я впевнений, що з цих коштів ні копійки не піде на відновлення. Ці кошти підуть, в першу чергу, «Енергоатому», який буде виступати у вигляді так званої квазіподаткової. І через «Енергоатом» вони будуть ці кошти направляти на будівництво та добудову, наприклад, енергоблоків на Хмельницькій АЕС. І по-друге, ці кошти підуть на розрахунки з інвесторами в зелену енергетику… В нас всі енергетичні компанії показують надприбутки, але влада при цьому не каже, що треба переглянути їхню прибуткову складову. Вони з бідних людей знімають останнє», — коментував підвищення тарифів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

У свою чергу, Геннадій Рябцев каже, що підвищення тарифів було неминучим, оскільки Україна взяла на себе два важливі зобов’язання. Перший перед Європейською комісією в рамках гармонізації українського законодавства з законодавством ЄС. Також уряд підписав меморандум про співпрацю з Міжнародним валютним фондом та іншими кредиторами. І міжнародні партнери вимагають від України встановлення ринкових тарифів.

«Тому мають бути встановлені ринкові ціни на ринках електричної енергії і природного газу для всіх категорій споживачів. Це неможливо зробити одразу. Підняття цін на електричну енергію і природний газ до ринкового рівня буде відбуватися поступово і черговий крок скоріше за все буде зроблено у травні 2025 року», — каже Рябцев.

Він відмічає, що наразі орієнтовна ринкова ціна одного кВт-год становить приблизно 7-8 гривень. А отже у 2025-му українцям варто готуватися до наступних обґрунтувань чергового «критично необхідного» підвищення, попри мораторій, який поки що ніхто не відміняв.

Атомна гігантоманія

Одним з обґрунтувань підвищення тарифів було фінансування масштабного проєкту «Енергоатома» з «великого атомного будівництва» — добудови енергоблоків №3 та №4 на Хмельницькій АЕС, — тему якого Міненерго «прокачувало» впродовж усього 2024 року. Після цього міністерство має намір «взятися» за побудову ХАЕС-5 та ХАЕС-6.

Згідно з заявами чиновників, цей проєкт у майбутньому може значно підвищити енергетичну незалежність країни. Крім того, добудова енергоблоків дозволить Україні зменшити залежність від імпорту енергоресурсів та дасть можливість ще й експортувати вироблену електроенергію до країн Євросоюзу.

Експерти підтверджують важливість атомної енергетики, адже вона є невід’ємною складовою енергетичного балансу України. До того ж, атомна генерація є екологічною, що важливо в контексті майбутнього вступу України до ЄС. Втім, добудова енергоблоків потребує багато часу та коштів. Через це виникає запитання: чи доцільний цей проєкт в умовах війни, коли ресурси обмежені, а пріоритетом є захист наявної інфраструктури?

«Не потрібно зараз спрямовувати ресурси на зведення нових потужностей атомної генерації. Оскільки ці ресурси можуть бути затребувані в інших галузях, в тому числі в енергетиці, які набагато більше потребують уваги, — вважає Рябцев — Це забезпечення того ж самого фізичного захисту, інженерних споруд, в тому числі тих, якими опікується «Енергоатом», тому що енергоблоки, безумовно, на АЕС захищені достатньо, але самі підстанції, які нерозривно пов’язані з тими самими атомними реакторами, потребують посилення цього захисту. Про це свідчать наслідки трьох останніх масованих атак».

До того ж викликає питання завзятість, із якою Міненергетики просуває даний проєкт.

«На мій погляд, надмірне захоплення цим проєктом свідчить про особисту зацікавленість окремих осіб, в отриманні певних коштів: або з державного бюджету, або з бюджету «Енергоатому». Інших пояснень такому захопленню цим проєктом важко знайти», — ділиться думкою Геннадій Рябцев.

У «Енергоатомі» переконують, що третій енергоблок ХАЕС наразі завершений на 75-80% і може буде введений в експлуатацію вже за 3 роки. А обладнання, необхідне для добудови цього проєкту, українська сторона може «дуже вигідно» придбати у Болгарії. Але і тут є нюанс. Адже, за словами ряду експертів, ці «болгарські» ядерні реактори насправді є… російськими.

«Дуже цікаво дізнатися, як збираються оформити закупівлю цього обладнання, яке перебуває на території Російської Федерації? І де візьме «Енергоатом» 1,7 мільярди доларів, якщо Енергоатом стверджує, що він є збитковим підприємством. Тобто це за рахунок платників-податків буде? Це у сил оборони України забере Енергоатом 1,7 мільярда доларів?», — задається питанням Геннадій Рябцев.

З іншого боку, у «ядерної гігантоманії» Міненерго та «Енергоатому» є й логічне пояснення, хоча й неочевидне. Схоже, політики сподіваються, що Росія не атакуватиме українські ядерні об’єкти (бо це прирівнюється до ядерної війни), а тому вони є більш захищеними від ворожих обстрілів. До того ж ядерна розбудова відповідає принципам «зеленого переходу» ЄС, що передбачає відмову від теплової генерації, а тому ставка на «мирний атом» є стратегічною.

Але, навіть попри ці логічні пояснення, ідея ядерної розбудови досі викликає більше запитань, аніж дає відповідей.

Світло у кінці блекауту

Перед останніми обстрілами енергетики, Україна застосовувала одну-дві черги відключень і дефіцит електроенергії становив три гігавати потужності у години найбільшого споживання.

За словами експертів, загалом зимою ситуація з відключеннями світла залежатиме, в першу чергу, від чотирьох чинників: інтенсивності російських ударів по енергетичній інфраструктурі, температури, погоди і справності роботи старого обладнання. А найпроблемнішими регіонами в зимовий період традиційно є Харків, Одеса, Дніпропетровська область і плюс території, що перебувають у зоні ураження керованими авіаційними бомбами, тобто Херсон, Запоріжжя, Миколаїв і Суми. 

Як зазначає Володимир Омельченко, хоча наразі енергосистема демонструє здатність витримувати навантаження, з кожним днем війни вона стає дедалі вразливішою.

На думку експерта, у 2024 році ще зберігається імовірність атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас існує надія, що вже на початку наступного року ситуація зміниться.

Я давно про це казав і кажу, що вже на початку наступного року домовленості між Кремлем і адміністрацією Байдена про «правила війни» закінчуються. І чи продовжать такі домовленості Трамп з Кремлем, я сумніваюсь. Тому з’являється шанс, що таких обстрілів не буде через те, що саме домовленості про «правила війни» закінчуються», — вважає Омельченко.

За його словами, попередні «правила війни» між адміністрацією Байдена та Кремлем не забороняли атакувати критичну інфраструктуру України. Оскільки атаки великих енергетичних об’єктів і навіть загрози, які окупанти створювали українським АЕС, не викликали потужної реакції з боку міжнародних партнерів.

«Сподіваюсь, що нова адміністрація США не продовжить правила гри цієї домовленості, які були раніше, і сподіваюсь, що все ж таки ми будемо рухатися до того, що буде якесь вирішення цієї війни», — додає Омельченко.

…Попри всі виклики 2024 року, українці вкотре довели ворогу, що навіть у темряві бачать, ким він є насправді. На жаль, абсолютного захисту енергооб’єктів досягти неможливо. І з урахуванням наявних руйнувань, навіть у разі припинення обстрілів, українці житимуть в умовах дефіциту електроенергії щонайменше кілька років. Але є і хороші новини: глобального блекауту досі не трапилось, і, схоже, ми маємо усі шанси його уникнути. А масштабні пошкодження створюють неочевидний бонус для України: після завершення війни ми маємо можливість відбудувати власну енергосистему майже з нуля, зробивши її ще міцнішою, сучаснішою і екологічнішою.

Дмитро Петровський