Україна може бути серед лідерів — УНІАН
Російські атаки зруйнували половину української генерації електроенергії, що змушує державу шукати шляхи виходу з енергетичної кризи. Уряд робить ставку на розбудову атомної енергетики, яке цілком відповідає загальносвітовому тренду на чисту енергію.
11-22 листопада у Баку проходить щорічна конференція ООН з питань зміни клімату. За час свого існування саміт «народив» три історичні документи: Кіотський протокол, Паризьку угоду та Декларацію про потроєння ядерної енергетики. Україна, яка доєдналась до всіх документів, у розбудові енергетичної інфраструктури робить ставку на «мирний атом» і тим самим виконує свої кліматичні зобов’язання. У найближчих планах уряду – добудова двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
«Червоне світло» для викопного палива і «зелене» — для атомної енергетики
Щорічна конференція ООН з питань зміни клімату – це, фактично, єдиний майданчик глобального рівня, де немає вираженого поділу за політичними, расовими, континентальними, релігійними та іншими ознаками, крім економічних інтересів, оскільки всім країнам загрожують кліматичні ризики. Усіх хвилює проблема посух, повеней, підвищення рівня моря та інших природних катаклізмів.
Завдяки обговоренню наукових досліджень світ потрохи дійшов до розуміння, що саме треба робити для досягнення вуглецевої нейтральності (термін означає, що обсяг небезпечних викидів в атмосферу не перевищує можливості природи поглинути їх) — відмовлятись від викопного палива: нафти, газу, вугілля.
У 2020 році, коли саміт вперше відклали через пандемію, виникла міжнародна ініціатива щодо укладення Договору з нерозповсюдження викопного палива (Fossil Fuel Non-Proliferation Treaty — FFNPT) для утримання глобального потепління в межах 1,5-2 градусів за Цельсієм.
А вже 21 квітня 2021 року FFNPT погодила лист, підписаний 100 нобелівськими лауреатами, Далай-ламою, відомими вченими, миротворцями, письменниками та інфлюенсерами, з закликом до світових лідерів «вжити конкретних кроків щодо поступової відмови від викопного палива, щоб запобігти катастрофам».
Але ж чим можна замінити проєкти з видобутку вугілля, нафти та газу? Адже в умовах шаленого дефіциту Україна вимушена шукати шляхи відновлення енергетичних потужностей, і робити це з огляду на загальносвітові тренди, аби обрані рішення були довговічними і не перебували під загрозою згортання вже у середньостроковій перспективі. Відповідь криється у «мирному атомі», розвиток якого жодним чином не суперечить цілям Договору з нерозповсюдження викопного палива.
На минулорічному саміті COP28 у Дубаї вдалося конкретизувати ці тези у двох без перебільшення історичних документах. Перший — це спільна заява про поступову відмову від викопного палива (з компромісним формулюванням: без встановлення конкретних термінів). Другий — Декларація про потроєння потенціалу ядерної енергетики до 2050 року.
Останній документ – особливо важливий, оскільки дає Україні впевненість у тому, що прагнення уряду добудувати енергоблоки Хмельницької АЕС будуть підтримані світом.
Виконання кліматичних зобовʼязань
25 жовтня 2024 року Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон «Про основні засади державної кліматичної політики», яким передбачається досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і скорочення забруднення повітря на 65% — до 2030 року.
Закон є однією з ключових умов вступу України до ЄС. Так ми виставили собі орієнтири. А приєднавшись минулого року до Декларації про потроєння потенціалу ядерної енергетики, фактично пояснили, яким чином держава планує скорочувати залежність від викопних джерел.
Це — розвиток атомної енергетики, а у найближчій перспективі — добудова третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, які готові на 80% і 30% відповідно, що дозволить отримати 2,2 ГВт вуглецево-нейтральної енергії.
Відповідний урядовий законопроєкт №11146 про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС (Х3/Х4) вже отримав схвалення профільного комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг і чекає на розгляд у сесійній залі.
Попри повномасштабну війну, атомне будівництво є реальним – насамперед, завдяки готовності світового товариства сприяти прогресу України у переході на чисту енергію. Про це свідчить реакція наших стратегічних партнерів та міжнародних фінансових інституцій, які заявляють про готовність надавати допомогу на реалізацію даного проекту.
У вересні генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наголосив на необхідності цього проєкту для покращення стану енергосистеми України і запропонував започаткувати місію з технічної підтримки для забезпечення інтеграції нових компонентів у вже існуючі системи на станції. За його словами, це допомогло б підвищити довіру до проєкту з погляду ядерної безпеки.
Відомо, що головним партнером у добудові енергоблоків Хмельницької АЕС стане американська компанія Westinghouse. Ще у квітні відбулась церемонія старту проєкту на майданчику Хмельницької атомної станції за участю посла США в Україні Бріджит Брінк і міністра енергетики України Германа Галущенка. Про те, що добудова енергоблоків ХАЕС є оптимальним рішенням для розв’язання проблеми дефіциту потужності в Україні говорила також і колишня спецпредставниця США Пенні Пріцкер.
Як зазначають аналітики Atlantic Council, США мають практичний інтерес в успіху будівництва на ХАЕС. І справа не тільки у тому, що це стане додатковою рекламою американських ядерних технологій нового покоління. На думку Atlantic Council, придбання Україною для будівництва третього і четвертого енергоблоків обладнання з болгарської АЕС «Белене» завдасть серйозного удару по російському впливу на Балканах.
«Посилення ядерного потенціалу України покращить економічні перспективи країни і підготує її до того, щоб згодом замінити Росію як ключового постачальника енергії для Європи у післявоєнний період. Факт того, що Westinghouse бере участь у виробництві палива та будівництві реакторів як в Україні, так і в Болгарії, є важливою точкою дотику для обох країн і пояснює зацікавленість США в успішній передачі надлишкового ядерного обладнання Болгарії Україні», — зазначається у статті.
Президент і виконавчий директор Westinghouse Electric Company Патрік Фрагман підтвердив цю оцінку, заявивши, що пишається можливістю «бути долученим до історії, яку Україна творить в енергосекторі».
До слова, серед підписантів Декларації про потроєння ядерної енергетики є і Болгарія, і США. А також такі країни як Фінляндія з 5 реакторами на двох АЕС; Швеція, що на трьох діючих АЕС з 6 реакторами виробляє майже третину електроенергії; Канада, яка отримує 14,6% електроенергії від 19 реакторів і посідає 7 місце у світі; ОАЕ, де перший блок АЕС «Барака» введено в експлуатацію у 2020 році і планується будівництво ще кількох; а також Польща, яка планує розпочинати будувати АЕС «Хочево» вже у 2026 році, і ще майже десяток реакторів — у найближчому майбутньому.
«Мирний атом» крокує світом
На початку 2024 року 31 країна світу сумарно експлуатувала 415 ядерних реакторів. Найбільше їх налічується у США (94), Франції та Китаї — по 56. Найбільш активними темпами нові АЕС будує Китай, який не підписав Декларацію про потроєння ядерної енергетики, проте вже наздогнав Францію і скоро випередить США за кількістю ядерних блоків. Отже, Україна в тренді.
І це не єдина гарна новина. Попри радянське минуле і трагедію на ЧАЕС серед нашого населення немає упередженого ставлення до атомної енергетики. Як засвідчує соціологія, 80% опитаних українців схвалюють ідею добудови атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Тобто маємо свідоме суспільство і можемо поділитись досвідом, як досягати підтримки населення.
І це теж важливо, оскільки саміти ООН з питань зміни клімату є ще й грандіозними просвітницько-виставковими заходами. Не випадково, три останні конференції приймають саме великі нафтогазовидобувні держави. COP27 проходив у 2022 році в Шарм-ель-Шейху, COP28 – у Дубаї, а цьогорічний – в Азербайджані, економіка яких залежить від викопного палива.
Завданням конференції в Баку є подальше переконання світу, що саме газ, нафта і вугілля є основним чинником кліматичних проблем, і відмова від їх використання на користь атомної енергетики цілком реальна, навіть для країн, які переживають складні часи.
У цьому сенсі Україна, що захищає свою територію від російського вторгнення, потерпає від цілеспрямованого руйнування енергооб’єктів ворогом і одночасно розпочинає будівництво нових енергоблоків на АЕС, може вказати іншим країнам вірний шлях — від викопного палива до чистої енергії.
Тетяна Стежар
