підводні камені та практичні поради — УНІАН

Вже півтора місяці в Україні діє програма національного кешбеку, перші виплати за якою очікуються з 22 жовтня. УНІАН розібрався у тонкощах роботи програми та дізнався, скільки вдалося «заробити» українцям.

В Україні вже другий місяць діє програма підтримки вітчизняного виробника «Національний кешбек». Про неї говорили ще з початку року, зокрема, президент Володимир Зеленський у лютому повідомляв, що в межах нової державної програми «Купуй українське» громадяни зможуть отримати компенсацію частини оплати товарів і послуг, вироблених в Україні.

УНІАН вже писав про нюанси програми та оцінки економістів напередодні її запуску, а зараз вже можна підбити проміжні підсумки того, як вона працює, перед анонсованим початком перших виплат, які очікуються вже найближчими днями – з 22 по 31 жовтня.

Варто нагадати, що за програмою Нацкешбеку українцям повертатиметься 10 відсотків від вартості зареєстрованих вітчизняних товарів, придбаних у супермаркетах та магазинах. Для того, аби все спрацювало, потрібне одночасне виконання кількох умов: приєднання до програми виробника і продавця, а також реєстрація покупців з відкриттям спеціальної банківської картки, на яку і будуть нараховуватися обіцяні 10 відсотків.

Виробнику для приєднання до програми необхідно зареєструватися на порталі «Дія» та подати заяви про включення до Переліку українських виробників та про внесення його продукції до Переліку українських товарів.

Продавець, у свою чергу, має подати через «Дію» заяву про приєднання до Переліку продавців і, за бажанням, маркувати вітчизняні товари зі свого асортименту, аби привабити споживачів. Учасником може бути лише продавець на загальній системі оподаткування. Таким чином, вхід до програми закритий для ФОПів-спрощенців. А, значить, на продуктові ринки на ярмарки дана програма не поширюється.

Для споживачів також передбачені кілька кроків, аби долучитися до програми. Починаючи зі старту бета-тестування Нацкешбеку 2 вересня, усі охочі можуть оформити банківську картку – як віртуальну через банківський додаток, так і фізичну у відділенні фінустанови.

Від старту Нацкешбеку банки наперебій пропонували клієнтам відкрити картку саме у них, інколи пропонуючи додаткові вигоди. Наразі у програмі беруть участь 11 банків — ПриватБанк, monobank, Укргазбанк, Sense Bank, ПУМБ, Абанк, Банк Глобус, Укрсиббанк, Ощадбанк, Акордбанк та Банк Кредит Дніпро.

Оформлюючи картку, необхідно надати дозвіл на передачу даних про покупки. Також потрібно у застосунку «Дія» долучитися до проєкту «Національний кешбек» та вказати картку обраного банку.

Після виконання цих умов можна іти до магазинів, що приєдналися до програми, і почати накопичувати кешбек, купуючи зареєстровані українські товари.

Тонкощі програми

Оплачувати товари, що беруть участь у програмі, можна з будь-якої картки банку, який ви оберете при реєстрації у програмі. Наприклад, якщо ви є клієнтом ПриватБанку, маєте у цьому банку кілька рахунків і відкриваєте нову картку кешбеку саме там, система бачитиме усі ваші транзакції по іншим карткам цього банку і автоматично нараховуватиме кешбек. Якщо ж ви заплатите за товари карткою, умовно, mono чи будь-якого іншого банку, цієї транзакції система не побачить і кешбек не нарахує. Тож слід це враховувати.

Які ще нюанси варто знати? Кешбек не поширюється на підакцизні товари. Мінімальна сума кешбеку на місяць — 2 гривні, максимальна — 3000 гривень. Але для отримання максимальної суми виплати доведеться викласти суто за зареєстровані вітчизняні товари 30 тисяч гривень за місяць, що значно перевищує середню зарплату по Україні (не говорячи вже про мінімальні зарплати та пенсії). Тож переважна більшість людей точно не зможе накопичити таку суму.

Нарахований кешбек можна буде перевірити на наступний день в застосунку «Дія», тобто він не з’явиться одразу на картці. А зараховуватиметься він раз на місяць – до 20 числа наступного місяця. Кешбек, нарахований за поточний рік, можна використати до 31 січня 2025 року. Зняти ж готівку за кешбек буде неможливо.

Витратити накопичені гроші на свій розсуд теж не вийде. Держава передбачила чіткий список послуг, на які можна витратити кошти кешбеку: медичні послуги, спорт, кіно, ресторани, оплата комунальних послуг, транспорту, мобільного зв’язку, а також на підтримку ЗСУ або купівлю військових облігацій.

Втім варто розуміти, що накопичити значну суму за допомогою кешбеку навряд чи вийде. На оплату комуналки або купівлю спортивного абонементу знадобляться більші гроші. А ось задонатити накопичену суму на ЗСУ, поповнити мобільний рахунок чи сходити в кінотеатр цілком можливо.

Як працює програма на практиці

УНІАН поспілкувався з людьми, які оформили картки Нацкешбеку зі старту програми. З досвіду першопрохідників, у вересні кешбек нараховувався «зі скрипом»: у «Дії» нарахування відображалися далеко не на наступний день, як вказано в умовах, проте це пов’язано саме з бета-тестуванням програми. Адже, за інформацією Мінекономіки, саме наприкінці вересня вдалося досягти прогресу в передачі інформації про транзакції банками – тоді ж більшість користувачів почали бачити свої нарахування наступного дня.

Також, вочевидь, продавці приєднувалися до переліку учасників поступово, адже при походах у різні супермаркети у перші тижні кешбек відображався лише з окремих магазинів. Зате вже у жовтні почалося накопичення з інших торговельних точок, також на їхніх цінниках з’явилося пістряве маркування товарів, що беруть участь у програмі.

«З цікавості зареєструвалася у Нацкешбеку. Банки, картки яких у мене є, почали надсилати сповіщення про можливість приєднання до програми, тож оформила віртуальну картку. Перші нарахування в «Дії» побачила у середині місяця. За вересень і половину жовтня нараховано десь по 70 гривень, тож говорити про якісь серйозні накопичення смішно. Але додатковий донат на ЗСУ зайвим не буде», — розповідає УНІАН співрозмовниця Олена.

У розділі «Національний кешбек» в застосунку «Дія» можна побачити нарахування 10% від покупок за кожен похід у магазин, а також загальну суму накопичень, яка буде виплачена після 20 числа місяця. В деталізації кожної операції вказана загальна сума чеку та окремо – сума українських товарів, десята частина якої і компенсується на картку.

Що нового у програмі

Офіційно програма «Національний кешбек» стартувала 11 жовтня, попри те, що нарахування її учасники бачили вже з вересня. І з 22 жовтня очікуються перші виплати – за вересень.

Як повідомила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, за час бета-тестування програми, яке тривало з 2 вересня, українці оформили понад 2 мільйони карток.

«Понад мільйон людей бачать кешбек у «Дії». До нас доєдналися 11 банків, сотні представників рітейлу та тисячі виробників. Зараз ми можемо сказати, що програма працює коректно, ми протестували всі системи, здійснили необхідні налаштування», — сказала вона.

За її словами, основні торговельні мережі вже маркують свої магазини, де діє програма, і позначають на полицях товари, на які нараховується нацкешбек. А споживачі бачать в «Дії» нарахований кешбек на наступний день після здійснення покупки.

За даними сайту «Зроблено в Україні», наразі в програмі беруть участь понад 1300 виробників та майже 20 тисяч точок продажу, а товарів зареєстровано вже 259 тисяч.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 15 жовтня повідомив про запуск корисного інструменту – сканеру штрихкодів у «Дії». Це дозволяє дізнатися, чи нараховується кешбек за товар.

«Просто відкриваєте Дію, наводите сканер на штрихкод і дізнаєтесь, чи підпадає він під програму. Якщо так — отримаєте кешбек, якщо ні — «Дія» сповістить про це. А далі рішення за вами — обрати цей товар чи інший», — зазначив чиновник.

Отже, якщо магазин не наніс маркування на товари, за які нараховується кешбек, це можна буде перевірити самостійно – тільки доведеться ходити між полицями з телефоном у руці. Чи будуть люди аж так вишукувати потрібну продукцію, витрачаючи на це зайвий час – питання риторичне, враховуючи мізерну суму нарахувань.

Перспективи Нацкешбеку

Від самого початку ідея Національного кешбеку була піддана нищівній критиці з боку багатьох експертів та чиновників. Так, зокрема низка аналітичних центрів навіть писали спільну заяву на ім’я президента, прем’єр-міністра та інших топ-чиновників щодо негативної оцінки запропонованої ідеї.

«На думку аналітичних центрів, реалізація запропонованого механізму підтримки вітчизняних виробників є фінансово обтяжливою для Державного бюджету та доволі складною в адмініструванні. Крім цього, будуть порушені конституційні права громадян України в частині отримання доступу до їх приватного життя, а саме їх покупок. Несправедливий механізм кешбеку, який діє виключно через торговельні мережі — надалі викривить умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу. Такий механізм завдасть шкоди дрібним виробникам та реалізаторам і у такий спосіб надалі посилить ринкову владу великих роздрібних мереж», — йдеться у заяві.

Експерти наголосили, що державна підтримка вітчизняного виробника має бути реалізована шляхом «забезпечення сприятливого бізнес- та інвестиційного клімату в державі, усунення бюрократії та корупції, захисту прав власності, реформування податкової та правоохоронної системи, забезпечення прав та економічних свобод для вітчизняного бізнесу в Україні».

Незважаючи на критику, програма запрацювала і зараз набирає обертів. Наскільки вона буде ефективною та чи допоможе вітчизняним виробникам та простим українцям, можна буде оцінити згодом.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський зазначив, що, якщо програма запрацює на повну, вона матиме позитивний вплив, особливо для тих родин, які витрачають більшу частку свого доходу на продовольчі товари, і зможе частково компенсувати підвищення військового збору.

За його словами, програма також цікава для українських компаній, що конкурують з іноземними виробниками, зокрема в харчовій промисловості.

Також Вишлінський зазначив, що вибір українських товарів на користь імпортних позитивно позначиться на торговельному балансі країни: чим більше ми виробляємо самі, тим менш потрібно імпортувати. А вищий попит на українські товари збільшує кількість високооплачуваних робочих місць в Україні та прибутки українських підприємців.

При цьому, за словами виконавчого директора ЦЕС, Нацкешбек має бути короткостроковою маркетинговою акцією, а не постійною програмою.

За останніми даними, озвученими міністеркою Свириденко, станом на 15 жовтня українцям, що приєдналися до програми, нараховано 90 млн гривень кешбеку. Навіть якщо врахувати, що у вересні програма працювала не на повну, а споживачі і виробники ще продовжують реєструватися, вочевидь, до кінця року не вдасться дійти до закладеної на ці цілі суми у 3 мільярди гривень. До речі, на наступний рік на Нацкешбек передбачено 6 мільярдів гривень. Чи принесе це економіці заявлену вигоду, і чи виправдаються такі витрати з і без того дефіцитного держбюджету – покаже час.

Катерина Жирій