чи страшні програмістам нові податки — УНІАН

Підвищення військового збору, якому опираються айтівці, змусило звернути увагу на стан справ у цій індустрії. Чи є в українського ІТ «запас міцності», та які загалом проблеми існують, – розбирався УНІАН.

На тлі розмов про невідворотне підвищення податків Верховною Радою, айтівці та іноземні інвестори, задіяні у цьому секторі, розгорнули досить потужну адвокаційну кампанію, щоб «вивести» з-під фіскального удару свою галузь. Не вийшло – закон прийнято і направлено на підпис президенту. Але у порівнянні з іншими галузями ІТ почуває себе досить непогано. Тож чи є реальні приводи для скарг?

Індикатором тут є динаміка прибутків у галузі – як у ФОПів, так і у штатних працівників. Бо саме прибутки показують, чи є у українського ІТ ще запас міцності. УНІАН спробував розібратися зі станом справ у галузі саме через призму доходів айтівців.  

«ФОПономіка» проти податків  

Дешеві (по західним міркам) кваліфіковані кадри та система оптимізації прибутків через ФОПи, а згодом і через гіг-контракти (форма зайнятості для айтівців, коли їх не приймають у штат, а залучують на конкретні проєкти на визначений термін) створили умови не лише для розвитку галузі ІТ в Україні, але й те, що за рівнем сучасних технологій у банкінгу, торгівлі, державному секторі ми не просто конкуруємо, але й випереджаємо багато багатших країн.

Це мало свій влив і на військовий потенціал України, адже військовий софт, дрони та різне обладнання не беруться з пустого місця – їх роблять ті ж дешеві (за світовими стандартами) кваліфіковані кадри. Але законопроєкт про підвищення податків та військового збору, що було прийнято на початку жовтня, спровокував появу цілої низки досить «апокаліптичних» заяв у галузі – себто, ІТ під загрозою через кілька відсотків військового збору. Чи відповідає це дійсності?

Основні претензії галузі полягають у тому, що ФОПи 3 групи, які раніше військовий збір не платили, тепер його платитимуть у розмірі 1% від доходу додатково до 5% єдиного податку, плюс 22% від мінімальної зарплатні як Єдиний соціальний внесок. По гіг-контрактах у «Дія.City» буде все те саме, але ВЗ складатиме не 1% від доходу, а 5%, плюс ті ж єдиний податок і ЄСВ.

«Короткостроковий економічний ефект від підвищення податків є незначним у порівнянні з потенційними довгостроковими втратами. Ми ризикуємо втратити мільярдні податкові надходження через закриття філій ІТ-компаній, збільшення дефіциту бюджету та втрату десятків тисяч високооплачуваних робочих місць, — зазначає Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster. – Якщо сьогодні «зарізати корову та радіти м’ясу», то завтра ми залишимося без «молока». Без стабільних податкових надходжень і розвитку високотехнологічної галузі. А це —- вплине на нашу здатність до створення технологічних проривів, що можуть стати основою Перемоги».

Степан Веселовський, CEO Львівського IT Кластера, зазначає, що питання підняття податків для галузі ІТ є «надскладним», бо тут стикаються національні та приватні інтереси бізнесу, інвесторів і робітників.

«З одного боку, у держави є логічна потреба акумулювати кошти для Сил оборони і стабільного державного бюджету без розривів. З іншого – підвищення податків може істотно вплинути на раніше гарантовані державою стабільні умови оподаткування резидентів «Дія.City» та загрожувати втраті довіри до України з боку іноземних стейкхолдерів, — вважає він. – Немає сумніву, що кожен фахівець техсфери усвідомлює потребу держави у системному, повному і своєчасному забезпеченні наших військових. Проте підвищення податків впливає на прогнозованість регулювання і сталість податкового режиму. А це дуже чутливе питання для іноземних інвесторів і замовників продуктів та сервісів українських ІТ-компаній».

Загалом, пан Веселовський зауважує, що під час запровадження у 2021 році правового режиму «Дія.City», незмінність його умов була гарантована державою. І зараз Україна фактично ці обіцянки порушує, що матиме наслідки з боку замовників.

Львів’яни радять владі більше уваги приділити підвищенню ефективності та інституційним змінам митної та податкових служб, автоматизації податкового адміністрування, заходам з детінізації, а також підвищення ставки ПДВ, яка є набагато менш шкідливою для економіки та окремих її секторів, ніж проголосовані народними депутатами зміни.

У Харківському ІТ Кластері, що знаходиться на іншому кінці країни, настрої так само істеричні.

«Це може призвести до відтоку інвестицій, закриття представництв та звільнення тисяч фахівців. Дуже важливо зазначити — це відбудеться не через збільшення податків, а саме через порушення даних обіцянок, закріплених на рівні закону, — каже Ольга Шаповал, очільниця Харківського ІТ Кластеру. – В міжнародному бізнесі є правило — той, хто обманув тебе раз, у майбутньому вчинить так само».

За її словами, іноземні інвестори будуть просто уникати такого ненадійного партнера, як Україна. А від ефективної роботи «Дія.City», на думку пані Шаповал, залежить значна частка виробництва дронів, біонічних протезів, софту, куди залучають закордонні інвестиції. І це може негативно вплинути на обороноздатність України.  

Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine, долучається до апокаліптичного хору колег.

«Оскільки ІТ-індустрія працює на глобальному ринку, інвестори обирають локації і юрисдикції з меншим рівнем ризиків, пільговим режимом та вищим рівнем податкової передбачуваності. В такому разі Україна втрачає свою конкурентну перевагу як привабливої країни для ІТ-бізнесу, що може призвести до падіння експорту ІТ-послуг вже за результатами 2024 року», — вважає пані Шевчук.

Це позиція ІТ-спільнот, але думки безпосередньо працівників галузі розділилися, що видно, наприклад, з обговорень у фейсбуці. Більшість дійсно різко критикує підвищення військового збору, але є й інші думки про цей «плач по баблу в ІТ» — себто, ці кілька відсотків айтівці і не помітять, а країну під час війни підтримати треба.

«Це «Плач по баблу». Бідні ФОПи. Неймовірно великий тягар в пару додаткових процентів», — іронізує Антон Витязь, керівник Microsoft Business Applications у Infopulse Ukraine.

«У бідного айтішника Миколи заберуть 35 доларів з тисячки. Як він буде жити далі?», — підтримує іронію Зеновій Верес, Solution architect у SoftServe Global, у коментарях під постом Вітязя.

Але фактичні показники важливіше слів. Хто правий – ті, хто каже, що айтівці й не помітять нових податків, або ті, хто скаржиться на зниження прибутків у галузі?

Зупинка росту

Хоча зростання податків для ІТ-галузі мінімальне, представники ІТ-асоціацій побоюються, що економічний вплив на сферу податкового закону буде значним. Адже ситуація у галузі і без того не оптимістична.

«Падіння обсягів експорту IT-послуг розпочалося ще у минулому році. У 2023 році експортна виручка IT-послуг вперше не зросла, а навіть зменшилася на 8,5% порівняно з 2022 роком. Наразі ця тенденція продовжується. У серпні 2024 року було зафіксовано найнижчий показник за весь період повномасштабного вторгнення, — каже УНІАН очільник Львівського ІТ Кластеру Степан Веселовський. – Навіть у ті місяці, які показали кращий виторг порівняно з попередніми (місяць до місяця), динаміка зростання слабша, ніж у 2023 році. За нашими оцінками, навіть при оптимістичному сценарії на кінець 2024 року ми очікуємо зменшення обсягів щонайменше на 4% порівняно з 2023-м».

Загалом, за підрахунками Львівського Кластеру, за 8 місяців поточного року (січень-серпень) сукупна експортна виручка ІТ-послуг становить $4,3 мільярди. Це на 5,7% менше, ніж у аналогічний період 2022 року. Причин цьому декілька. І з податками вони напряму не пов’язані. 

«Техіндустрія переживає надскладний період. На показники експорту впливає і глобальна рецесія. Адже призводить до зменшення обсягу замовлень. Наприклад, США останні 10 років займали левову частку українського IT-експорту. Частка впродовж років зростала від 30% до 40%. Зростав і обсяг експорту на 25-35% рік за роком. Від початку повномасштабного вторгнення динаміка пішла на спад. У 2022 році експорт IT-послуг в Америку зріс лише на 9%, а вже у 2023 – скоротився на 10%. Таке ж зменшення очікуємо і цього року», — продовжує пан Веселовський.  

Також, за його словами, на негативну статистику вплинула релокація фахівців за кордон – бо разом з ними Україну полишили й їхні прибутки.

І ось саме тут, якщо копнути глибше, менеджери ІТ-індустрії щиро зізнаються, що насправді головною проблемою галузі є не податкове навантаження, а мобілізація фахівців та заборона на виїзд. Про це говорить, зокрема, Ольга Шаповал з Харківського ІТ Кластеру.

«По-перше, досі відсутня прозора процедура для відряджень за кордон, що обмежує можливості українських фахівців брати участь у міжнародних проєктах та конференціях. Клієнти на третій рік повномасштабної війни хочуть бачити людей, які з ними працюють. Особливо це стосується нових продажів. Якщо такої можливості немає, українці втрачають роботу та контракти, — стверджує представниця харківської ІТ-спільноти. – По-друге, лише близько 6% ключових спеціалістів заброньовані від мобілізації, що створює ризики для клієнтів, що так само впливає на продовження існуючих контрактів та укладення нових. Враховуючи ці фактори, наші очікування щодо найближчого майбутнього галузі є стриманими».

На думку пані Шаповал, якщо ситуація не зміниться, то існує ризик подальшого спаду експорту та втрати позицій України на міжнародному ринку. З цим згодні і її колеги зі Львова.

«Ми позитивно оцінюємо цифровізацію механізмів бронювання, а також дозвіл бронювати працівників незалежно від їх військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Однак, чинні механізми бронювання потребують ширшої модернізації», — стримано критикує ситуацію Степан Веселовський.

Прозорий механізм бронювання, на думку експертів, якраз і збільшив би податкові надходження до бюджету та сприяв би «зміцненню ринку праці, збільшенню прогнозованості ведення бізнесу, забезпеченню стабільної і прозорої зайнятості у секторі».

Втім, Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine, вважає, що зарано ховати галузь. Так, серпневі показники не вражають, але вона пропонує ще почекати, перш ніж робити невтішні висновки.

«В індустрії є недоречним порівняння обсягів експорту ІТ-послуг місяць до місяця, оскільки у ІТ немає настільки коротких контрактів та продажів, як це відбувається в інших секторах економіки. Показовими є лише порівняння обсягів піврічних та річних, які не мають коливань контрактних, але ясно демонструють тенденції, — опонує негативу колег пані Шевчук, хоча й визнає, що експорт зменшується. –  Згідно з даними Асоціації, обсяг українського ІТ-експорту зменшився за перше півріччя 2024 року на 5% порівняно з таким же періодом минулого року і склав $3,21 млрд, що на $170 млн менше аналогічного періоду 2023 року».

Експорт ІТ-послуг у 2023 році, за підрахунками IT Ukraine, вперше показав падіння у порівнянні з 2022 роком – IT-індустрія України забезпечила надходження в українську економіку $6,7 млрд, що було на $622 млн менше за показник 2022 року.

Але як ці всі тренди вплинули безпосередньо на айтівців, з прибутків яких і буде зніматися оновлений військовий збір?

Реальна зарплатня

Оцінити справжні прибутки айтівців — не таке вже й просте завдання. Адже одні працюють як ФОПи, інші – як штатні працівники, треті – за гіг-контрактами. А є ще релоковані фахівці, які, однак, досі сплачують податки в Україні (деякі закордонні юрисдикції це українцям дозволяють). І плюс частка тих, хто махнув на все рукою і взагалі пішов у «тінь».

По «білих» штатних фахівцях свою думку має Держстат. За його підрахунками, середня зарплатня по країні в усіх галузях за другий квартал року зросла з 18 903 до 20 964 гривень, або більш ніж на 20%. А найбільшу оплату праці якраз зафіксовано у секторі «Інформації та телекомунікації» — 50 188 грн.

Примітно, що ця категорія у першому кварталі була лише на четвертому місці за динамікою, «програючи» робітникам «Авіаційного транспорту», а ще галузям «Поштової та кур’єрської діяльності» і «Будівництву». Але вже у другому кварталі айтівці повернули собі лідерство.

Проте є важливий нюанс – Держстат подає дані по зарплатні з урахуванням сплати ЄСВ, але до сплати ПДФО (податку на доходи фізичних осіб – 18%) та військового збору. Тобто, реальна середня зарплатня офіційно працевлаштованих працівників у галузі «Інформації та телекомунікації» не 50 188 грн, а 40 419 гривень. Або близько 1 тис. доларів США по курсу на кінець другого кварталу року.

Айтівці заробляють саме у валюті, а не у гривні. Згідно з дослідженням DOU (яке показує динаміку зарплат у доларі, і не лише офіційно працевлаштованих, але й ФОПів), у порівнянні з 2021-м медіанні зарплати у секторі збільшуються, проте минулого року зростання призупинилося.

Власні підрахунки наводять і українські асоціації.

«Згідно з даними нашого дослідження  IT Research: Salary Report, зарплати в IT-секторі мають тенденцію до зниження. У вересні 2023 року медіанна зарплата становила $2 630, а до квітня 2024 року вона зменшилася до $2 590. Це з урахуванням усіх спеціалізацій та кваліфікаційних рівнів зайнятих у індустрії, — каже Степан Веселовський зі Львівського Кластеру. – Тобто у доларовому еквіваленті загальна медіана винагород дещо знизилася, але в гривні, за рахунок курсових коливань, дохід підвищився. Водночас, важко оцінити, чи ця різниця компенсує інфляцію».

За його даними, для технічних спеціалістів ситуація дещо стабільніша, ніж для всіх інших фахівців – «медіана» тут залишається на рівні $4400.

«Скорочення спостерігається у компенсаціях високооплачуваних фахівців, включаючи архітекторів та DevOps. Зниження також зачепило спеціалістів senior рівня. Знизилися і мінімальні зарплати для фахівців рівня junior та trainee. Серед нетехнічних спеціалістів найбільше скорочення торкнулося адмінперсоналу та HR, тоді як зарплати в категоріях менеджменту, маркетингу та комунікацій залишаються стабільними», — продовжує він.

Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine, ситуацію щодо працевлаштування порівнює з іншими галузями.

«Зростання зарплат (в інших секторах, — УНІАН) пояснюється дефіцитом кадрів майже в усіх галузях всередині України. Про ІТ такого сказати не можна – браку фахівців в широкому сенсі немає. Лише за окремими завжди дефіцитними спеціальностями», — каже вона.

Проте справедливо зазначити, що попри сповільнення росту, про яке стурбовано кажуть спеціалісти, зарплатні у ІТ тримаються на високому рівні, до якого іншим українським галузям все ще дуже далеко.

Не у грошах щастя

Фахівці зазначають ще одну проблему – сповільнення масштабування галузі, адже у галузь приходить все менше новачків («трейні» та «джуніорів»). За даними DOU, у 2024 році частка джуніорів скоротилася до найменшого за останні 10 років показника – до 24% від загалу. У 2021 році цей відсоток складав 38%, а до ковіду перевищував 40 відсотків.

Цікаво, що при цьому зростає частка жінок – з 14% до 26% за останні 10 років. Також зростає частка нетехнічних фахівців у ІТ-галузі. Рекрутери, дизайнери та інші «гуманітарії» зараз займають вдвічі більшу частку, ніж у 2015 році, а ось сегмент сисадмінів, наприклад, навпаки втричі зменшився.

Марія Шевчук, виконавча директорка Асоціації IT Ukraine, у цьому контексті згадує про два важливі фактори. На її думку, першим фактором є те, що ІТ в Україні працює переважно на міжнародний ринок, а там побоюються працювати з локаціями, які вважаються високоризикованими – там де йде війна. Якщо немає нових замовлень, то немає й необхідності шукати нові кадри.

«Через локацію у високоризикованому, з точки зору замовника, регіоні, маємо проблеми із новими та пролонгованими контрактами. Другий фактор — конкуренція в ІТ. Вона відбувається на міжнародному рівні у тому числі і за таланти. І оскільки в світі є ознаки рецесії, причин для значного зростання (попиту на новачків, — УНІАН) немає», — додає пані Шевчук.  

…Оцінки представників профільних асоціацій помірно негативні щодо підсумків року для ІТ на тлі зовнішніх та внутрішніх викликів. І безпосередньо збільшення податків — це не стільки причина невдоволення, скільки «остання крапля», яка «впала» на цілу купу інших проблем – від втрати контрактів через заборону на виїзд та складнощів з бронюванням до зменшення замовлень у світі через рецесію у найбільших економіках.

Втім, на тлі проблем у інших галузях, у ІТ не все так погано. І «запас міцності», щоб пережити зростання військово збору до 5%, ще є.

Андрій Попов